Ответы
Ответ:
Іван Мазепа, гетьман, із військом вашої царської пресвітлої величності Запорозьким падає до лиця землі перед пресвітлим вашої царської величності престолом і біля стіп ніг монарших смиренно б’ємо чолом.
Тяжка, а від того важко виносна є мені печаль та болість, що вороги своїми пребагатозлобними наклепами, всеконечно чинячи підступи на саму голову мою, не припиняють свого душепагубного наміру; отець брехні, диявол, повертає їх на попередні їхні блювотини, побуджуючи, аби вирощували розтлінним розумом своїм безумного й лихого наклепа свого, а більше на ушкодження свого спасіння. І тепер з’явився пашквіль на моє ім’я, безсоромно написаний, такий, який у минулому 198 [1690] році кинутий у Печерському містечку, а з Києва до вас, великих государів, вашої царської пресвітлої величності, відісланий, про який ви, великі государі, за премилосердною і невимовною до мене монаршою милістю, зволили мені зголосити через дяка Бориса Михайлова. Той весь лист повний лукавого зла, отже, пребагато там є лихого й нечистого, і воно не тільки не гідне для донесення вам, великим государям, пресвітлим і доброчесним православним християнським монархам, але й кожному, хто має добре сумління, християнину непристойним є для читання. Однак я, вірний ваш, царської пресвітлої величності, раб, ніколи не ховаю усяких, які є в глибині серця мого, спрятів перед вами, великими государями, вашою царською пресвітлою величністю
Объяснение: