Ответы
Ответ:
Іван Багряний — найвидатніший український письменник першої хвилі еміграції з Радянського Союзу. «Стара» еміграція потрапила за кордон після революції, після поразки у боротьбі з більшовиками, під час громадянської війни. Вона не знала, що таке тоталітарний режим, сталінські концтабори, єпецпере- селенські вагони. Коли останні вояки УПА покидали рідну землю, Івану Багряному, сину охтирського муляра Павла Лозов'яги, було 12 років, але він бачив і пережив дуже багато: бачив, як більшовики вбили дядька, вояка УПА, як черво- ноармійці по-звірячому закатували старого діда-пасічника, як виїжджали з країни кращі люди. Ате вся країна не могла емігрувати. Люди пристосовувалися до нового життя, молоді намагалися скористатися з можливості здобути освіту, зіп'ятися на ноги, знайти своє життєве покликання. Та передишка між репресіями скоро скінчилась.
Івану Багряному було двадцять п'ять років, коли розгорнувся на весь свій диявольський масштаб геноцид на Україні. За критику національної політики СРСР, за заклики до українців орієнтуватися у своєму культурному розвиткові на Європу, а не на Москву, Багряного заарештували і засудили на п'ять років концтаборів. Арешт і засудження не паралізували вольової вдачі Івана Багряного. Він не став зляканою жертвою, а втік від своїх мучителів і переховувався між українцями, які жили на Далекому Сході.
Объяснение: