Ответы
Ответ:
З уроків історії нам відомо, що раб – це той, кого женуть батогом на роботу, погано годують і в будь-який момент можуть убити. На жаль, рабство є і в сучасному світі.
Виникнувши в античні часи, найбільшого розвитку і поширення торгівля людьми набула в рабовласницьку епоху, коли рабство та пов’язана з ним работоргівля були офіційною політикою багатьох країн. Період найбільшого розвитку работоргівлі припадає на XVIII ст. та перші дві третини XIX ст.
За часів традиційного рабства одним людям надавалося право власності над іншими. Раб тоді розглядався особистим майном власника, його можна було купувати й продавати як товар. Зазвичай статус раба передавався дітям рабів. Хоча традиційне рабство домінувало в багатьох суспільствах минулого, на сьогодні цей вид рабства формально заборонений й зустрічається нечасто. Навіть там, де таке рабство збереглося, легальна система будь-якого міжнародно визнаного уряду не підтримує його.
На початку XX ст. рабство в його класичному вигляді поступово почало зникати, модифікуючись у звичаї та інститути, подібні до нього за своєю суттю.
Боргове рабство виникає, коли людина зобов’язана працювати на іншу людину, щоб відробити борг (зазвичай, кошти, витрачені на «купівлю» та утримання людини). Проте термін такого рабства й послуги, що їх повинен надавати боржник, можуть буди невизначеними…
Закріпачення, тобто статус або становище орендаря, який в силу закону, звичаю чи угоди змушений жити і працювати на землі, що належить іншій особі, і виконувати певну роботу для такої іншої особи за винагороду або без такої, і не може змінити цей свій стан.
Використання в сексуальних цілях, примусова праця та жебрацтво — це ситуація, в якій жертви змушені працювати проти їхньої власної волі, під погрозою насильства або інших форм покарання, їхня свобода обмежена і на ступінь володіння власністю здійснюється тиск.