Ответы
Ответ:
Объяснение:
Український народ — найспівучіший. Пісенна скарбниця українців налічує понад триста тисяч пісень. Гадаю, якби кожного дня вивчати одну нову пісню, на вивчення усіх не вистачило б людського життя. Я вважаю, така кількість народних пісень зумовлена тим, що українці співали і співають завжди.
Є давня легенда, пов’язана з пісенністю українського народу. У ній розповідається про те, що Господь обдаровував усі землі світу багатствами, тож українській землі, яка постала перед ним останньою, не залишилося нічого, окрім народної пісні. Мабуть, ця легенда виникла в часи великих бід, що випали на долю нашого краю. Та пісня, пообіцяв Господь, допоможе людям пережити всі лиха та ще й нестиме радість та світло.Народна пісна — це, по-перше, частина України. Вона є однією із святинь нашого народу, його найціннішим духовним скарбом, гордістю і красою. Немає такого місця в нашій країні, де б не лунали пісні.По-друге, українська пісня ввібрала в себе все народне та особисте людське життя.У давніх народних піснях відбилась відвага, волелюбність захисників народу, любов до рідної землі.Перший спів, який ми чуємо, — це колискова, яку нам співає мама або бабуся, і в ній бринить материнське тепло, любов та ласка.Серед українських народних пісень найбільше збереглися пісні обрядового характеру.Велика частина цих пісень зв’язана з порами року: колядки, щедрівки, веснянки. У них народ звеличує господаря та його родину, людей зображує гарними, багатими, щедрими, здоровими, привітними, в яких «радісно на серці, повно на столі». Такі пісні повинні були накликати щастя і всілякі блага на двір господаря, тому що співали їх від щирого серця, з чистими думками.Дуже цікавими з обрядових пісень є русальні та купальські пісні, які супроводжуються танками, ворожінням та іншими дійствами. Через обрядові пісні пізнається світогляд наших пращурів.Плине час. Народжуються і вмирають люди, гине у вогні часу матеріальна культура. Але вічними і незнищенними залишаються духовні цінності, серед яких — пісня. Сучасні українці не втратили любові до народної пісні, вона живе в кожному домі і, отже, не покидає нас ні в години радості, ні у час журби.