твір-роздум на тему підтримайте або спростуйте думку про те, що позиція автора у вірші "Всякому місту звичай і права" є суголосною з моральними принципами українців.
Ответы
Ответ:
У творчій спадщині Григорія Сковороди значне місце посідають поетичні твори. Тридцять віршів, які назвав піснями, він об’єднав у збірку «Сад божественних пісень». Сатиричне спрямування має десята пісня збірки «ВСЯКОМУ МІСТУ — ЗВИЧАЙ І ПРАВА». Створивши окремі художні деталі, які відображали різні соціальні вади, Г. Сковорода намалював широку картину тогочасного суспільного ладу, дав йому оцінку. Автор гостро висміює різних представників тодішнього панства: поміщика, який «безперервно стягає поля», тобто маєтки, землі; панського попихача, який «для чинів тре кутки»; купця, який обдурює людей. У вірші автор викриває і представників тодішнього судочинства («ладить юриста на смак свій права»), засуджує тогочасну систему освіти, від якої «учню тріщить голова», життя великосвітських панів-п’яниць, розпусників, картярів. Перед нами — загальна картина суспільства, яке письменник вважає нерозумним і безчесним. Та прийде кінець — смерть, яка зрівняє усіх: і мужика, і царя. Не буде вона страшною лише тим, у кого «совість, як чистий кришталь». У творі вжито чотиристопний дактиль. Кожна строфа вірша складається із шести рядків. У чотирьох перших автор відображає ті чи інші риси живої дійсності, а у двох наступних, що звучать як рефрен, протиставляє їм свої роздуми. Остання строфа передає ідейну спрямованість сатиричного твору. Потворному життю представників кріпосницького суспільства він протиставляє свій морально-етичний ідеал мудрої людини, яка знає справжню ціну життя і має «совість, як чистий кришталь». Вірш побудований на виразній антитезі, що є характерною ознакою бароко. Остання строфа підсумовує полеміку двох життєвих настанов — тілесної й духовної. Мірилом справжньої вартості, істинності цих цінностей є смерть (мотив смерті теж притаманний для поезії бароко). Близькість за формою до народної пісні та актуальність поезії наприкінці XVIII – на початку XIX ст. зробили її надзвичайно популярною народною піснею.