Ответы
Объяснение:
Ідея пізнання себе поринає в глибину століть і сягає сивої давнини. На важливість самопізнання звертали увагу ще давньогрецькі філософи, які вважали це важливим кроком людини на шляху до щастя. До цієї теми звертався і видатний український філософ, письменник і поет Григорій Сковорода.Талановитий митець вбачав у самопізнанні найкращий засіб пошуку своєї спорідненості з людством, свого призначення в житті. Вінцем цих пошуків стала ідея «сродної праці». На думку Григорія Сковороди, пізнання самого себе, «сродна праця» — це пізнання людиною своїх природних схильностей до того чи іншого роду діяльності, пізнання свого покликання. Митець був впевнений, що будь-які здібності даються природою, а ось вдосконалюватися вони повинні «наукою і практикою», а також відповідним вихованням.
Ідея «сродної праці» Григорія Сковороди знайшла своє відображення у багатьох його творах, особливо у байках. Наприклад, у байці «Бджола та Шершень» автор говорить, що «немає нічого радіснішого, аніж жити за призначенням». Український філософ висунув власну ідею перетворення повсякденної праці із засобу існування у найвищу насолоду і найпершу життєву потребу. Його твори пронизує думка, що насолода від споживання не є істинною втіхою, не є суто людською. І тільки праця за покликанням, праця як реалізація обдарувань і творчих здібностей людини може принести їй найвищу насолоду.Г. Сковорода був впевнений, що людину зробить щасливою сам процес виконання «сродної праці». Цю ідею озвучує у байці Бджола, коли зізнається, що їй подобається не стільки споживати мед, скільки його збирати. Ця думка є головною і в філософському творі Г. Сковороди «Разговор, называемый Алфавит, или Букварь мира»: «Природному охотнику больше веселия приносит самая ловля и труд, нежели поставленный на стол жареный заяц».Своєю філософською ідеєю «сродної праці» український поет і письменник Григорій Сковорода вказав людям один з найкоротших шляхів до чистої совісті, гармонії і щастя. Отже, щастя треба шукати через самопізнання і сродну працю.