Ответы
Ответ:
Со́нячна радіа́ція — електромагнітне і корпускулярне випромінювання Сонця[1].
Загалом, Земля отримує від Сонця менше 0,7 × 10−9 (однієї двохмільярдної частки) енергії, яку воно випромінює[1].
Електромагнітна складова
Електромагнітна складова сонячної радіації поширюється у вигляді електромагнітних хвиль зі швидкістю світла і потрапляє в земну атмосферу. Спектральний діапазон електромагнітного випромінювання Сонця дуже широкий — від радіохвиль (Сонячні радіосплески) до рентгенівських та гамма променів, втім, максимум його інтенсивності припадає на видиму (жовто-зелену) частину спектру. Розподіл енергії близький до випромінювання абсолютно чорного тіла з ефективною температурою ~6000 К. До 47% загальної кількості радіації, що надходить на верхню межу атмосфери, досягає поверхні Землі й поглинається нею, 25% затримується атмосферою — розсіюється молекулами газів та домішками. До земної поверхні сонячна радіація доходить у вигляді прямих і розсіяних променів.
Сонячна радіація — головне джерело енергії для всіх фізико-географічних процесів, що відбуваються на земній поверхні й в атмосфері. Кількість сонячної радіації залежить від висоти Сонця, географічної широти місцевості, пори року, прозорості атмосфери.
Сонячна радіація вимірюється потужністю перенесеної нею енергії на одиницю площі поверхні за одиницю часу (Ват/м2) (див. Сонячна стала). Для вимірювання сонячної радіації використовують актинометри і піргеліометри.
Объяснение: