• Предмет: История
  • Автор: selizebet
  • Вопрос задан 6 лет назад

Даю 50 балів /. Дайте відповіді на запитання до джерела. «Суперечки точилися лише з приводу того, яку позицію повинна зайняти партія у суспільному питанні. Я доказував, що наша програма мусить бути іншою, ніж програма робітничих партій, бо наш народ це маса дрібних малоземельних рільників, і повинна мати на увазі передусім те, що потрібно для їхнього суспільного й культурного піднесення. Отже, щоб наш український мужик мав землю, просвіту і свободу організовуватися та розпоряджатися собою, а не падав під обухом визиску чи то з боку pізних представників капіталу, чи з боку державної організації. Tі мої про-. позиції підтримали Франко i Павлик..» (С. Данилович) А Про яку партію йдеться у фрагменті джерела? Коли і було створено? БУ чому полягало значення цієї партії для галицького суспільства?​

Ответы

Ответ дал: nykleban
3

Відповідь:

А)Русько-українська радикальна партія

Б) Проголошувалася головна мета: пробудження свідомості мас, перетворення їх на політичну силу, з вимогами якої мусила би рахуватися влада.

Пояснення:

2. Як, за спогадами засновників партії, відбувалося обговорення основних засад діяльності РуРП на її установчому з'їзді

«На ці перші установчі збори української радикальної партії, скликані через приватні запрошення, що їх підписали Іван Франко, Михайло Павлик і Євген Левицький, прибуло кількадесят молодих людей, переважно студентів університету або таких, що недавно закінчили університет. Тривалий час велася широка дискусія про те, на якій ідейній основі має базуватися програма нової партії. Всі стояли за те, що діяльність нової партії має бути спрямована лише на український народ, який мешкає в австрійській державі, бо хоч радикали вже від самого початку були в безнастанних зносинах із поступовими революційними колами Великої України, та про яку-небудь політичну роботу між українським народом в Росії, а ще до того з Галичини, не могло бути тоді й мови. Утім, мала то бути партія, яка мала вести явну легальну роботу на основі австрійської конституції. Суперечки точилися лише з приводу того, яку позицію повинна зайняти партія у суспільному питанні. Багато хто виступав за те, щоб створити чисто соціалістичну партію з програмою, заснованою на класовій боротьбі трудового пролетаріату проти капіталу, отже, - щоб прийняти соціалістичну програму робітничих партій Європи. Я доказував, що наша програма мусить бути іншою, ніж програма робітничих партій, бо наш народ - це маса дрібних малоземельних рільників, і повинна мати на увазі передусім те, що потрібно для їхнього суспільного й культурного піднесення; що в нас нема жодного капіталістичного промислу, який би творив і водночас формував пролетаріат, але маємо дбати, щоб наш дрібний рільник, мужик, міг оборонятися від зубожіння, просвітитися і через добровільні продукційні спілки доходити поступово до соціалізації рільничої продукції. Отже, щоб наш український мужик мав землю, просвіту і свободу організовуватися та розпоряджатися собою, а не падав під обухом визиску - чи то з боку різних представників капіталу, чи з боку державної організації. Ті мої пропозиції підтримали Франко і Павлик. Остаточно збори згодилися на таку форму партійної програми, щоб у ній було зазначене наше прагнення до здійснення ідей соціалізму і щоб заразом була у ній зазначена послідовність тих етапів, якою наш український мужик, дрібний власник землі, має досягати тієї остаточної мети вселюдського розвитку. Поява програми справила велике враження не лише на українців. Це була перша спроба розв’язати проблеми дрібного рільництва в дусі соціалізму» (С. Данилович. «Франко як духовний батько радикальної партії в Галичині»).

Вас заинтересует