• Предмет: Литература
  • Автор: dimaloveto
  • Вопрос задан 6 лет назад

висновок про Джека Лондона​

Ответы

Ответ дал: nadiiaburdeina
2

Ответ:

Мартін Іден був індивідуалістом, не маючи ні найменшого уявлення про нестатки інших, він жив тільки для себе, боровся лише заради себе і вмер - теж через самого себе. Він пробився в буржуазні кола і був прикро вражений відразливою посередністю тих кіл. Такою була трагедія митця тогочасного світу. І якщо Джек. Лондон створив Мартіна Ідена за своїм образом і подобою, то Мартін Іден передрік долю свого творця. Крах. Смерть. Хоча Джек Лондон стояв набагато вище за Мартіна Ідена, його ідеали і мрії не дуже відрізнялися від ідеалів та мрій Ідена. Лондон мріяв про свій затишний куточок, коло близьких друзів та двоє дітей. Він і насправді став власником величезної садиби, досягши успіху як письменник. В одному інтерв'ю за два роки до смерті він сказав: "Я пишу тепер тільки для того, щоб додати триста-чотириста акрів до своєї чудової садиби. Я пишу оповідання тільки для того, щоб купити жеребця. Моя череда значно більше цікавить мене, ніж моя професія. Мої друзі не вірять, коли я так говорю, але це - правда". Всі критики судили Джека Лондона не з "відстані серця, а з відстані розуму". Адже слід пам'ятати насамперед про творче кредо письменника, у якому він стверджував: "Не розповідайте читачеві. Ні в якому разі. Нізащо. Читачеві не потрібні ваші дисертації, ваші спостереження, ваші знання як такі, ваші думки і ваші ідеї - ні, вкладіть все своє в розповіді героїв, в історії, а самі станьте збоку". Але Джек Лондон, розбагатівши і ставши відомим, намагається догодити смакам того самого суспільства, з яким він боровся. На смак буржуа він додає до своїх творів штучний "хепі-енд", бо всі люблять щасливий кінець. Письменник витримав вогонь і воду, але не витримав мідяних сурм популярності та слави. Він зрадив самому собі, перестав бути собою. Джек Лондон втратив бажання до літературної творчості. Деградація особистості призвела до смерті восени 1916 року. Згідно усього вищенаведеного можемо зробити такі висновки. Розглянувши основні критичні статті за проблемою дослідження бачимо, що проблема автобіографічності роману "Мартін Іден" не була вирішена критиками однозначно. Вивчивши біографію Джека Лондона та порівнявши її з життям Мартіна Ідена, приходимо до висновку, що життєвий шлях Джека Лондона покладено майже увесь в основу роману. Простеживши спільне та відмінне у життєтворчості автора та його героя, стає очевидним, що Джек Лондон і Мартін Іден - не одні й ті ж самі особистості, але Іден неначе відбиток самого Лондона, його юнацького кохання, переживань, розчарувань на шляху до слави. Поклавши в основу роману свій життєвий шлях, Джек Лондон збагатив образ Мартіна рисами, взятими у інших людей. Письменник надав йому думок і поглядів, яких сам не дотримувався. Але не наділив героя тими поглядами і переконаннями, тим розумінням життя, його сутності та мети існування, які мав сам. Хоча ці особистості - Джек Лондон та Мартін Іден - різні, але вони мають дуже багато спільного, і прослідкувавши за їх історіями ми безумовно можемо назвати роман "Мартін Іден" автобіографічним.:

Вас заинтересует