Ответы
Объяснение:
Країна отримала назву від назви стародавньої країни Корі (I тис. н.е.). В країні величезна кількість пам'ятників, буддійських храмів та статуй. [1] Разом з кількатисячолітньою історією ця країна поєднує сучасний розвиток смартміст, та впливає на сучасні світові тенденції. Культура швидкості закріплена в ментальності корейців.
Культура Ppalli-ppalli (кор. швидше-швидше) — "культура швидкості" демонструє південних корейців, які прагнуть робити усе швидше: найшвидший у світі інтернет, експрес-курси іноземних мов, бліцпобачення.
Крім того, Ppalli-ppalli є девізом постачальників їжі, які доставляють замовлення за дуже короткий час.
Культура Південної Кореї є аспектом культурної глобалізації й рекламує південнокорейську культуру для країн Азії та Заходу. Це є наслідком феномену південнокорейського патріотизму та збереження самобутності своєї культури.
Існуючий сучасний поділ Кореї на Північну і Південну призвело до поділу в культурі; незважаючи на це, традиційна культура Кореї об'єднує обидві держави своєю більш ніж 5000-річною історією, і вважається однією з найстаріших.
Музика в Кореї розвивалася під китайським впливом, однак незадовго до японської окупації народні музичні жанри зазнали сильного підйому, завдяки чому виникли такі жанри як пхансорі, сиджо, Санджой, кагок та інші. Традиційні інструменти, такі як тегим, каяґим і Чангу, використовуються при виконанні класичних творів.
Як і в музиці, існує поділ на придворні і народні танці. Поширеними придворними танцями є чонджему, виконувані на бенкетах, та ільм — під час проведення конфуціанських ритуалів. Чонджему діляться на споконвічні (хянгак чондже) і прийшли з Центральної Азії та Китаю (тангак чондже). Ільмі діляться на цивільні (Мунму) і військові (муму). Безліч костюмованих вистав або танців виконуються в різних районах Кореї[6].
Традиційна хореографія придворних танців знайшла відображення у різноманітній сучасній продукції.
Найбільш ранні картини, знайдені на Корейському півострові — доісторичні петрогліфи. З проникненням буддизму з Індії через Китай, в країні з'явилися інші різноманітні техніки. Дуже швидко вони стали основними, хоча місцеві техніки збереглися і розвивалися далі.
Популярною тенденцією в живописі став натуралізм з такими мотивами як реалістичні пейзажі, квіти і птахи. Більшість картин виконано чорнилом на тутовому папері або шовку.
У XVIII столітті місцеві техніки сильно просунулися, в основному в області каліграфії та гравіювання печаток.
У Північній Кореї мистецтво знаходиться під впливом традицій і реалізму. Картина Чжон Сона «Пік Чхонне гори Кимган» — класичний приклад корейського пейзажу з підносяться кручами, які підносяться.
У Кореї виготовляється ряд унікальних виробів ручної роботи. Велика частина з них призначена для щоденного використання, тому практичність набагато важливіша естетичності цих робіт. Традиційно найпопулярнішими матеріалами є метал, дерево, тканина, лак і глина, але в окремих випадках останнім часом використовується папір, скло або шкіра.
Стародавні вироби ручної роботи, такі як червона і чорна кераміка, багато в чому схожі з гончарними виробами Китаю уздовж Хуанхе. Знайдені реліквії Бронзового століття, втім, вони сильно відрізняються.
Безліч виробів тонкої роботи були знайдені при розкопках, включаючи позолоченні корони, глечики та горщики з різними орнаментами. У період Корі було поширене використання бронзи. Латунь, що є сплавом міді й однієї третини цинку, був також досить популярним матеріалом. Династія, втім, більш відома своїми виробами з Селадону.
У ході періоду Чосон популярні були вироби з порцеляни, прикрашені синіми малюнками. У той же час розвивалася робота по дереву, що призвело до появи майстерно зроблених меблів, таких як комоди, шафи і столи.