Ответы
Ответ дал:
2
Ответ:
Найдивовижніша річ, яка в моїй пам’яті пов’язана зі Сталіним, — це траурні дні по його смерті. Особливо — щирі сльози літніх колгоспниць, жінок із того соціального стану, який стільки перетерпів від його деспотизму, стількох рідних і близьких поховав, був позбавлений найпростіших людських прав, починаючи від права вибору місця проживання. Не скажу, що був тоді, в п’ятдесят третьому, здатний на критичне осмислення дійсності, але ми, прості люди, а особливо ті, хто пережив окупацію, знали досить багато, знали ціну і “нашим”, і німцям, самі страждали і знали про страждання старших поколінь. І довго ще не міг я зрозуміти, чому плакали люди, які нічого доброго не бачили від “вождя всіх народів”.
Вас заинтересует
2 года назад
2 года назад
3 года назад
8 лет назад
8 лет назад
9 лет назад