1. Чому роман Сервантеса "Дон Кіхот" називають "трагікомічним епосом іспанського народу"?
2. У чому, по-вашому, полягає парадоксальність образу Дон Кіхота?
3. Як ви розумієте поняття "вічні образи" світової літератури"?
4. Як ви вважаєте, чи потрібні Дон Кіхоти у сучасному світі?
5. Наскільки актуально звучать сьогодні слова Дон Кіхота: "... велика ганьба, що ми, чеснородні люди, убиваємо один одного за якісь там маринці?..."
Ответы
Відповідь:1.Роман був задуманий автором як пародія на рицарські романи. На пародійний характер твору вказує автор у пролозі, кажучи, що єдиним його бажанням було віддати на загальний глум нерозсудливо брехливі рицарські книжки. У них герой жив і діяв в умовному часі і просторі, Сервантес, зберігаючи всі формальні складові рицарського роману: високу і благородну мету мандрівного рицаря, його пригоди і подвиги, образи зброєносця, Прекрасної Дами, — зображує свого героя в конкретних умовах життя Іспанії кінця XVI ст. Це відкриває автору широкий простір як для реалістичного зображення життя іспанського суспільства, так і для використання засобів комічного. Тому роман «Дон Кіхот» — це трагікомічний епос іспанського життя кінця XVI ст.
3.Вічним” називають образ, який виходить за межі літературного твору і має загальнолюдське значення.4.Дон Кіхот - це дуже цікавий, як на мене образ, і відповісти на питання не так легко. Дон Кіхот насамперед комічний образ. З одного боку, це непогано, адже дуже важливо, щоб в нашому житті були кумедні люди, які завжди підіймуть настрій. З іншого боку, якщо він не бачить "чистого" дійсного, а бачить лише ілюзіі - така людина не принесе користі ні суспільству, ні своїм рідним, ні собі. Дон Кіхот - безкорисна людина, таких людей в сучасному житті ще треба пошукати. Адже безкорисно тобі майже ніхто не допоможе, за все треба платити.
Але все таки, я вважаю, що Дон Кіхот, хоч і комічний образ, але він рішучий, сміливий духом, це людина, яка має честь.Саме таких людей не вистачає у сучасному житті.
Пояснення: