Question

100 БАЛІВ ТЕРМІНОВО
Есе на тему " Така непередбачувана весна ..." але Твір саме про теперішню весну,про сучасні події.Власні думки,переживання,надії.​

Answer 1

Така непередбачувана весна... І ми чекали котиків на вербових вітах, виглядали перші паростки квіток. Але натомість на нашій землі розстелились килими руїн. Сонце вже не таке бажане, ми перестали чекати і просити тепла у весни. Сьогодні ми просимо у неї миру.
Замість ключів журавлів ми побачили зграї ворожих літаків, що немов зозулі скидали свої "яйця" у наші гнізда.
Я досі пам'ятаю як навесні, коли танула крига і сніги дзюркотіли струмочки. Але тепер мене мало цікавить дзюркотіння води. Я прислухаюся у весняній темряві не до співу сонних соловейків - я намагаюся почути тишу...
Весна завжди була жаданою після морозної зими. Але сьогодні весняне тепло нас не гріє. Україну пройняв холод війни.
Я не втрачаю надії знову почати звертати увагу на природу, що тільки-но проснулась. Тепер мені хочеться цілувати кожен промінчик сонця, що яскраво світить у чистому небі.
Я вірю, що наша звична весна з усіма своїми набридливими перепадами температур настане, що вітер переміниться і ми знову заживемо як раніше. Наші хлопці замість кривавих боїв знову оратимуть поля та відбудовуватимуть наш край. Зруйновані міста повстануть з-під землі неначе березневі проліски і радітимуть тисячам українцям-бджолам. Ми обов'язково переможемо. Ми завжди пам'ятатимемо цю весну, яка почалася так холодно, але закінчиться теплом, якого не було ніколи. Незвичний мороз змусив нас тулитися тісніше, щоб зігріти один одного. Та настане день, коли тепло буде скрізь на Україні, і ми вже ніколи не роз'єднаємось, а будемо завжди пліч о пліч. Ми заспіваємо веснянку, яка проголосить справжню весну, без біди і лиха. Тож бережімо віру в наших захисників, які здобувають для нас тепло. Слава Україні!