Ответы
Відповідь:Неналежне поводження з рештками загиблих тварин є загрозою для поширення небезпечних інфекцій, спільних для людини та тварини, як туберкульоз, бруцельоз та інші. Туберкульозом хворіють 55 видів свійських і диких тварин та 25 видів птахів. Найбільш чутливі до цієї хвороби є велика рогата худоба, свині та кури. Бруцельоз уражає всі види сільськогосподарських тварин, а також може передаватися до людини. Ця хвороба характеризується лихоманкою, ураженням кісток і суглобів, серцево-судинної, ендокринної, нервової та інших систем організму. Часто тварини гинуть від сибірки, сказу, атипової пневмонії, збудники яких можуть зберігатися у трупах тривалий час. При розкладанні решток тварин здебільшого забруднюються ґрунти та ґрунтові води. Забруднена вода, яку ми споживаємо й служить фактором передачі збудників багатьох інфекційних захворювань.
Відповідно до ЗУ “Про побічні продукти тваринного походження, не призначені для споживання людиною” побічними продуктами тваринного походження, не призначеними для споживання людиною вважаються туші або частина туш забитих, загиблих тварин, сировина та продукти тваринного походження, що не призначені або визнані непридатними для споживання людиною. Отже, знайдені рештки загиблих тварин слід розцінювати саме як побічні продукти тваринного походження, непризначені для споживання людиною, щодо яких встановлені особливі правила поводження.
Суб’єкти господарювання, у процесі діяльності яких утворюються побічні продукти тваринного походження, відповідно до ст. 20 ЗУ “Про побічні продукти тваринного походження, не призначені для споживання людиною” зобов’язані направляти утворені на їх потужностях побічні продукти тваринного походження (в тому числі туші тварин) на оброблення, переробку з метою подальшої утилізації або для здійснення операцій з видалення. Утилізацією є використання побічних продуктів тваринного походження як матеріальних ресурсів до або після здійснення оброблення, переробки, а також спалення з отриманням теплової енергії, пари, гарячої води тощо. Видаленням вважається спалення, захоронення або ж інші методи, дозволені законодавством, що не призводять до утилізації. Всі продукти тваринного походження, в залежності від різноманітних факторів, зокрема причин загибелі тварин, наявності інфекційних захворювань поділяються на три категорії, для кожної з яких передбачені можливі способи поводження з такими продуктами. Залежно від категорії, до якої відносяться рештки тварин, допустимими методами поводження з ними є виробництво органічних добрив або покращувачів ґрунту після стерилізації; компостування або перетворення на біогаз після оброблення, шляхом стерилізації; видалені шляхом спалювання та ін.
Перш ніж побічні продукти тваринного походження будуть передані для їх обробки, переробки, утилізації чи видалення їх потрібно зберігати на спеціально облаштованих майданчиках, у бункерах, контейнерах, холодильних установках, конструкція яких запобігає потраплянню побічних продуктів тваринного походження, не призначених для споживання людиною, у ґрунт та водні об’єкти.
Тобто, закон визначає конкретний порядок поводження з рештками тварин і це в жодному разі не може бути розміщення їх у сміттєвих контейнерах чи будь-де просто неба.
Відповідно до ч. 2 ст. 25 ЗУ “Про побічні продукти тваринного походження, не призначені для споживання людиною” суб’єкти господарювання, у процесі діяльності яких утворюються побічні продукти тваринного походження за неналежну утилізацію чи видалення таких об’єктів несуть відповідальність у формі штрафу. Для юридичних осіб розмір штрафу становить від 23 до 30 мінімальних розмірів заробітних плат (від 73 600 грн. до 96 000 грн.), а для фізичних осіб підприємців – від 8 до 15 мінімальних заробітних плат (від 25 000 грн. до 48 000 грн.).
Розглядати справу та накладати штраф мають право головні державні інспектори та їх заступники від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у галузі ветеринарної медицини (Держпродспоживслужби України) та його територіальних органів.Підставою для розгляду такої справи є протокол, який складається державними інспекторами Держпродспоживслужби України та її територіальних органів.
Пояснення:
дай 10 балів