Ответы
Ответ:
Василь Симоненко - ніжний лірик. Я з великим задоволенням читаю його поезії, кожного разу відкриваю щось нове для себе, цікаве, що приносить радість. Та в нього є незвичайна, глибока глибока за змістом поезія "Лебеді материнства". Читаєш її сердце радіє!
“Лебеді материнства”. Мати. Вічно заклопотана, завжди в турботах про своїх дітей, для яких дитинство, оточене її турботами й піклуванням, здається чарівним видінням:
Заглядає в шибку казка сивими очима, Материнська добра ласка в неї за плечима. Бачимо, як танцюють лебеді в хаті на стіні, як лопочуть вони “крилами і рожевим пір’ям”, чуємо неньчине благання, аби тихі зорі опускалися під вії синові. Увесь світ в очах матері фантастичний.
Поет визбирав із золотих розсипів рідної мови образні словосполучення (метафори, епітета, порівняння), вдихнув у них таку магічну силу, таку чарівність незвичайну,
що й ми, читачі, проймаємося тим дивовижно казковим світом, у якому виростає синок. Вірш ніби поділено на дві частини. У першій ми відчули материнську ласку й турботу про малого сина (він ще в колисці). Приймаємо материнську переконаність: Виростеш ти, сину, вирушиш в дорогу, Виростуть з тобою приспані тривоги. Життя нові поставить вимоги, нові клопоти обсядуть людину (будуть і мавки чорноброві, і диво-наречені, і брати по духу). Але за сином “завше будуть мандрувати Очі материнські і білява хата”. Ніколи й ніде не забуваймо: що б нас у житті не спіткало, може, доведеться і впасти на чужому полі, пам’ятаймо, що: “Прийдуть з України верби і тополі.,, Як заповіт, ми повторюємо слова: Можна все на світі вибирати, сину, Вибрати не можна тільки Батьківщину.
Слова ці відливають у бронзі, карбують на граніті. Золотом вони палахкотя Т” у нашій пам’яті й любові до їх автора, до талановитого витязя молодої украш ської поезії. Вірш цей – слово ніжної синівської любові до матері і батьківщини. На мою думку, він нікого не може залишити байдужим.