Ответы
Ответ дал:
0
'Ответ:
Якою видається нам Маруся? Це дівчина, яка мала дар від Бога: не тільки співати й складати пісні, а й кохати, бути щирою та чистою: «Красива я була, правда? Схожа на свою матір. Смілива я була, правда? Схожа на свого батька. Співуча я була, правда? Схожа на свій народ».
Напевне, ці рядки чи не найкраще розповідають нам про Марусю Чурай. Її називають у романі Ліни Костенко голосом, піснею й душею народу. Вона, напевне, такою і є.
На долю дівчини припадає багато випробувань, життя зрештою надламує її душу, вона ніби втрачає свій голос, втрачає здатність жити легко й радіти життю, але душевна чистота залишається з Марусею до останніх її днів.
Маруся Чурай — не просто вродлива дівчина, вона — натура творча, а тому особлива. Донька Гордія та Горпини Чураїв увібрала в себе все краще, чим наділені були її батьки, увібрала в душу, у свій талант усе краще й від рідного народу.
Але доля геніїв нашого народу, як правило, нелегка. Не раз людська підлість, заздрість, підступність, користолюбство нищили людські долі, топтали ніжний цвіт почуття. І через це пройшла Маруся: безвольний коханий Григорій Бобренко під впливом хижої й владолюбної матері залишає дівчину і обирає багачку. Маруся, що чекала Гриця з походу, зберігаючи йому кришталеву вірність, у розпачі звертається у своїх піснях то до Бога, то до людей, то до зрад-ливця — коханого, але долі повернути не може. Через трагічну помилку отруєний Гриць помирає, а Марусю присуджено до страти. В останній момент безнадійно закоханий Іван Іскра привозить помилування від самого гетьмана Богдана Хмельницького. Чураївна залишається живою, але душа її вмерла разом із коханим і похована разом із ним, а тлінна оболонка довго на сім світі не затримається, бо тіло без душі — ніщо.
Та вічно молодими, нев'янучими, свіжими залишаються її пісні, як і трагедія любові, вилити в них. Це саме та мить геніального осягнення, коли суто особисте, інтимне стає всезагальним, вселюдським, а краса душі і почуття сприймається на висотах національної культури.
Одна із багатьох, і, в той же час, одинока Маруся Чурай… Дівчина з легенди.
Объяснение:
Якою видається нам Маруся? Це дівчина, яка мала дар від Бога: не тільки співати й складати пісні, а й кохати, бути щирою та чистою: «Красива я була, правда? Схожа на свою матір. Смілива я була, правда? Схожа на свого батька. Співуча я була, правда? Схожа на свій народ».
Напевне, ці рядки чи не найкраще розповідають нам про Марусю Чурай. Її називають у романі Ліни Костенко голосом, піснею й душею народу. Вона, напевне, такою і є.
На долю дівчини припадає багато випробувань, життя зрештою надламує її душу, вона ніби втрачає свій голос, втрачає здатність жити легко й радіти життю, але душевна чистота залишається з Марусею до останніх її днів.
Маруся Чурай — не просто вродлива дівчина, вона — натура творча, а тому особлива. Донька Гордія та Горпини Чураїв увібрала в себе все краще, чим наділені були її батьки, увібрала в душу, у свій талант усе краще й від рідного народу.
Але доля геніїв нашого народу, як правило, нелегка. Не раз людська підлість, заздрість, підступність, користолюбство нищили людські долі, топтали ніжний цвіт почуття. І через це пройшла Маруся: безвольний коханий Григорій Бобренко під впливом хижої й владолюбної матері залишає дівчину і обирає багачку. Маруся, що чекала Гриця з походу, зберігаючи йому кришталеву вірність, у розпачі звертається у своїх піснях то до Бога, то до людей, то до зрад-ливця — коханого, але долі повернути не може. Через трагічну помилку отруєний Гриць помирає, а Марусю присуджено до страти. В останній момент безнадійно закоханий Іван Іскра привозить помилування від самого гетьмана Богдана Хмельницького. Чураївна залишається живою, але душа її вмерла разом із коханим і похована разом із ним, а тлінна оболонка довго на сім світі не затримається, бо тіло без душі — ніщо.
Та вічно молодими, нев'янучими, свіжими залишаються її пісні, як і трагедія любові, вилити в них. Це саме та мить геніального осягнення, коли суто особисте, інтимне стає всезагальним, вселюдським, а краса душі і почуття сприймається на висотах національної культури.
Одна із багатьох, і, в той же час, одинока Маруся Чурай… Дівчина з легенди.
Объяснение:
Вас заинтересует
2 года назад
2 года назад
2 года назад
2 года назад
8 лет назад
9 лет назад