Ответы
Спадщина, залишена нам античністю в галузі мистецтва, величезна. Антична архітектура, скульптура, література та театр були предметом вивчення та наслідування у всі наступні століття. Коли, наприклад, в епоху Відродження стали створюватися перші літературні комедії та трагедії, зразками для них стали п'єси античних авторів. Пізніше неодноразово зверталися до багатої театральної спадщини, залишеної античністю, видатні західноєвропейські драматурги (Шекспір, Корнель, Расін, Шіллер, Гете та ін.). Багато драматургів XX ст. також не раз використовували античні сюжети та образи (Гауптман, О'Ніл, Сартр, Ануй та ін.). У XIX та XX ст. на європейських зчепах постійно йшли (і йдуть) античні драми.
Театр греків – найдавніший на території Європи. Він досяг свого розквіту в V ст. до зв. е.
До другої половини ХІХ ст. Устрій грецького театру відомий був лише на підставі опису в трактаті римського архітектора Вітрувія «Про архітектуру», написаному близько 25 р. до н. е. В даний час археологічно обстежені руїни великої кількості грецьких театрів різних епох, у тому числі і афінський театр Діоніса, для постановки в якому були призначені майже всі драми класичного грецького репертуару. Ці дослідження показують, якою була роль театру в античному суспільстві, де він був одночасно державною установою, соціальним інститутом, культурним центром, виразником суспільно-політичних настроїв.