Ответы
Ответ:
я зараз напишу інформацію, а ти прочитай і запиши те що більш цікавіше, просто не знаю скільки тобі потрібно)
Объяснение:
22 травня минуло 140 років від Дня народження Симон Петлюра. Яким він був, що його спонукало боротися за Україну. Якою була ця боротьба та чого його боялася Москва. Щоб дізнатися більше інформації – прослухайте наш ефір.
В російській свідомості було три види українця-ворога: мазепенці, бандерівці, а посередині, між ними – петлюрівці.
Симон Петлюра став лідером національного визвольного руху. Він став уособленням цього руху, символом. І його роль посилилась навіть після трагічної загибелі. Учасників цього руху стали називати його прізвищем.
народився на День святого Симона Зилота, одного з апостолів, за старим стилем 10 травня (22 травня) 1879 року в Полтаві у родині полтавських міщан козацького походження.
В 1914 році йому було 35 років, на цей час він був одруженим і не так давно в нього народилася єдина його дитина – дочка Олеся, їй було 3 роки. Він був нецікавим для мобілізації, але поступив на військову службу санітаром до медичного потягу.
1917 році після повалення царизму і початку демократичних процесів в армії, в тому числі, процесу націоналізації чи створення національної частини, Петлюра був одним з організаторів цього створення на Західній частині (нинішня Білорусь).
Восени – на початку зими 1917 року Петлюра придушив три спроби більшовиків захопити владу в Києві. Після перевороту в Петрограді (спільно з київсько-військовим опором), друга спроба була припинена в зародку і третя – придушення так званого арсенальського повстання.
25 травня 1926 року на розі вулиці Расін й бульвару Сен-Мішель Самуїл Шварцбард застрелив Симона Петлюру. Випустив 7 куль, 5 влучили в тіло. Симон Петлюра помер через 30-40 хвилин. Далі був гучний судовий процес, на якому Шварцбард пояснив свої дії актом помсти за погроми, що забрали життя його рідних і близьких.
Судовий процес перетворився із процесу над вбивцею у процес над жертвою. Можна говорити про те, що все було дуже добре зрежисовано і головна мета була не стільки вбити Петлюру, як вбити пам’ять про нього і вбити його як політичного лідера, як очільника цілого національного визвольного руху.
Завдяки цьому суду, ім’я Петлюри досить довгий час асоціювалося з таким негативним явищем, як погроми.