Завдання : написати твір на одну із запропонованих тем :
Образи Остапа і Соломії - художнє втілення ненависті до панів і прагнення до волі ( за твором М. Коцюбинського " Дорогою ціною ")
СРОЧНО !!!!
БУДЬ ЛАСКА
Ответы
Объяснение:
Зовнішній вигляд (портрет) Остапа змінюється залежно від умов і віку. На початку це стрункий і міцний парубок, з чорними очима, орлиним носом і темним молодим вусом на засмаглому обличчі. Коли Остап був поранений, «його молоде обличчя немов прив’яло, на уста впала смага». В кінці твору бачимо Остапа сивим дідом. У нього кудлаті брови й «мутні очі», що «дивляться в простір, а усмішка розсуває зморшки».
Образ Остапа — це художнє втілення народної ненависті до панів і прагнення до волі. Остап розуміє, що пани перетворили людей на худобу: «Коли б вони не були панським товаром, то не міг би пан розлучити його з Соломією та силою оддати її за свого хурмана, не міг би сивого дідуся катувати на стайні нагаями... не похвалявся б оббілувати Остапа за сміливе слово».
Мужність, відвага, волелюбність, готовність до боротьби, ніжність у ставлені до Соломії, вірність у коханні, любов до життя і рідного краю — такі головні риси Остапа.
Образ Соломії
Соломія — вродлива і сильна жінка. Вона має високу і міцну, «як на доброго мужика», постать, гарне, «свіже, повне обличчя, з карими очима, що так виразно біло при картатому очіпку й пасмах чорного волосся».
Коли вона разом з Остапом тікала з рідного села, то «дивилась у простір засмученими карими очима». В її очах відбивався і сум за рідним краєм, який вона покидала, і тривога за невідоме майбутнє.
Соломія — вольова, мужня й ніжна жінка, щира й вірна подруга Остапа. Заради коханого вона «вбралась у штани та ладна мандрувати хоч на край світу.
мають значення (крім її думок, вчинків) пейзажі. Море комишу, грузьке болото плавнів, чорна безодня Дунаю допомагають розкрити вольовий, мужній і відважний характер Соломії, яка готова все подолати.
Образ Соломії вимальовується також через роздуми Остапа, коли він поранений залишився один у плавнях: «Вона така добра, так кохала його, вона пішла за ним у далеку дорогу, не пожалувала кіс своїх за для нього; вона доглядала його, як рідна мати, була вірна, як товариш...».
Втілення в образі Остапа Мандрика прагнення народу до волі (у кріпацтві звичайні селяни стали панським товаром; розповіді діда про козаків, про Січ; мрія про щасливе подружнє життя; рішення пана розлучити його з коханою; прагнення до волі, нестерпне життя у пана примушують до втечі з дому; разом з Соломією долають багато перешкод; здобув волю, але не здобув щастя).
Дорогою ціною здобути бажану волю (Соломія загинула, половина душі Остапа
навіки залишилася в Дунаї; воля без кохання — це не щастя).