Ответы
Всі ми виростаємо на казках і всім житті, що залишилося, чекаємо чуда. Від нашого сприйняття миру залежить, відбудеться воно чи ні. Герберт Уэллс у новелі “Чарівна крамниця” показав нам, як по-різному діти й дорослі бачать і сприймають мир. Доторкнутися до чарівництва вдається деяким, тому що людині необхідна нестримна фантазія, воля від земних турбот і твердого реалізму.
Такий погляд на життя зберігають діти (і те не все), а дорослі, може, і хотіли б, так не можуть. Уэллс показав нам, що батько Джипу готовий був повірити в чудеса, але тверезість,
а потім ревнощі й тривога за хлопчика знищили нитки чарівництва, що виростали в ньому. Чудо зненацька перетворилося в кошмари.
У тому самому предметі хлопчик бачив прекрасний і таємниче, а батько – огидне-страхаюче.
Маленькому Джипу подвластны предмети, він з дитячою серйозністю керує ними, він захоплений, забув про існування того реального миру, де є батько. Але адже мир, у який занурилося саме маля, – самий що ні на є реальний. Коли страх батька досягає свого апогею, Уэллс забирає хлопчика. Хазяїн крамниці блазнює перед переляканим батьком, продовжуючи “дорослу” казку. І, батько й син усе в
тім же місті, на тій же вулиці, тільки чарівного магазинчика вже немає.