Ответы
“Цікаво, скільки миль я пролетіла? — голосно заговорила Аліса. — Я, мабуть, наближаюся до центра землі. Треба подумати: до нього щось близько чотирьох тисяч миль. (Аліса, бачите, дещо вчила про це на уроках у школі, і хоч зараз була не дуже вдала нагода похвалитися своїми знаннями, бо нікому було слухати, але не завадить повторити для практики). Так, приблизно така відстань. Цікаво знати, на якій довготі та широті я знаходжуся? (Аліса не мала навіть найменшого уявлення про довготу та широту, але ці слова звучали так гарно і велично!)”
“Справа в тому, що вона не раз читала оповідання про людей, які згоріли, або попали в пащу звірові, або зазнали ще якого лиха, і все це тільки тому, що не бажали пам’ятати науки старших: не бери в руки розпеченої кочерги бо обпечешся; не ріж пальця ножем, бо кров ітиме. І Аліса ніколи не забувала, що коли випити зайве з пляшечки з написом «отрута», то буде лихо рано чи пізно.”
“Вона справді поменшала і була всього дюймів десять заввишки. От тепер вона пройде крізь маленькі дверцята в той прегарний сад!”
“Взагалі, вона давала сама собі дуже добрі поради (хоч дуже рідко дотримувалася їх), а іноді так жорстоко картала себе, що аж сльози виступали в неї на очах і навіть, пам’ятається, одного разу намагалася нам’яти собі вуха за те, що обдурила сама себе, граючи за двох в крокет. Ця дивна дівчинка дуже любила вдавати з себе двох осіб.”
“Аліса зразу зрозуміла, що той шукав віяло та білі лайкові рукавички, тому з властивою їй доброзичливістю теж почала шукати» але їх ніде не було. “
“Вона все росла і росла, і хутко їй довелося стати навколішки. Скоро і це не допомогло, і вона спробувала лягти, притиснувши один лікоть до дверей, а другу руку закинула над головою. Проте вона, продовжувала рости і була нарешті змушена виставити одну руку за вікно, а ногу засунула в комин.”
“— Далеко краще було вдома, — міркувала сердешна Аліса. — Там не доводилося весь час збільшуватися та зменшуватися і виконувати накази мишей та кроликів. Я починаю жалкувати, що полізла в кролячу нору… А проте… проте… тутешнє життя, розумієте, дуже цікаве! Коли я бувало читала казки, я вважала, що такого, як в казках, ніколи не буває насправді! І на тобі, я опинилася прямо в казці! Про мене обов’язково треба написати казку, обов’язково! І коли я виросту, я напишу… “
“…невже я ніколи не стану дорослішою, ніж зараз? З одного боку, це добре — ніколи не зістарітися, але тоді доведеться завжди вчити уроки! Ой, ні, я не хочу цього!”
“— Коли я буду Герцогинею, — сказала вона собі (хоч і не дуже впевнено), — у мене на кухні взагалі не буде перцю. Суп смачний і без нього. Може, саме перець робить людей запальними, — вела вона далі, дуже задоволена з того, що знайшла нове правило, — а оцет робить їх кислими, настій ромашки викликає гіркоту, а ячмінний цукор і інші солодощі роблять дітей лагідними. От якби дорослі знали про це, вони б не шкодували солодощів, розумієте…”
“— Я також відвідувала щоденну школу, — сказала Аліса. — Нема чого вам хвалитися цим.
— І у вас були додаткові уроки? — дещо стурбовано поцікавилася Фальшива Черепаха.
— Так, — промовила Аліса. — Французька мова і музика.”
“— Мені приснився такий дивний сон! — вигукнула Аліса і розповіла сестрі про всі свої дивовижні пригоди все, що запам’ятала. “
Ответ:
“Цікаво, скільки миль я пролетіла? — голосно заговорила Аліса. — Я, мабуть, наближаюся до центра землі. Треба подумати: до нього щось близько чотирьох тисяч миль. (Аліса, бачите, дещо вчила про це на уроках у школі, і хоч зараз була не дуже вдала нагода похвалитися своїми знаннями, бо нікому було слухати, але не завадить повторити для практики). Так, приблизно така відстань. Цікаво знати, на якій довготі та широті я знаходжуся? (Аліса не мала навіть найменшого уявлення про довготу та широту, але ці слова звучали так гарно і велично!)”
“Справа в тому, що вона не раз читала оповідання про людей, які згоріли, або попали в пащу звірові, або зазнали ще якого лиха, і все це тільки тому, що не бажали пам’ятати науки старших: не бери в руки розпеченої кочерги бо обпечешся; не ріж пальця ножем, бо кров ітиме. І Аліса ніколи не забувала, що коли випити зайве з пляшечки з написом «отрута», то буде лихо рано чи пізно.”
“Вона справді поменшала і була всього дюймів десять заввишки. От тепер вона пройде крізь маленькі дверцята в той прегарний сад!”
Джерело: https://dovidka.biz.ua/alisa-v-krayini-chudes-harakteristika-alisi