Які були утиски й нищення укр.освіти в недержевній Україні.(той хто не дасть правильну відповідь в вигляді речення той гей)
Ответы
1. Обґрунтування необхідності прийняття законопроекту
В останні роки на території нашої держави спостерігається стрімка тенденція до закриття загальноосвітніх навчальних закладів, навчання в яких здійснюється російською та іншими мовами національних меншин України, або ж їх реорганізації в загальноосвітні навчальні заклади з українською мовою навчання.
За інформацією Всеукраїнського перепису населення 2001 року в Україні проживало 10,9 млн. осіб (або 22,2 % від загальної чисельності населення) - представників понад 130 національностей. При цьому для 15 млн. громадян України рідною мовою є недержавна, що в цілому становить понад 30 % населення країни.
Разом з тим, за останніх 20 років в Україні закрито більше ніж 3 тисячі шкіл, викладання в яких здійснювалося мовами національних меншин (і, перш за все, російською), що становить більше 60 % від їх загальної кількості на 1992 рік; при цьому кількість учнів, які навчаються цими мовами, скоротилася майже в 7 разів: з більш ніж 3 мільйонів до 480 тисяч. Для прикладу, зараз у Києві з 519 шкіл тільки 7 російськомовних, а навчатися рідною російською мовою можуть лише 3 % школярів. За термінологією ЮНЕСКО такі дії підпадають під визначення "етноцид" - політика знищення етнічної чи національної ідентичності, насильницького переміщення осіб з однієї мовної групи до іншої.
Ситуація щодо підтримання розвитку та функціонування лише загальноосвітніх навчальних закладів з державною мовою навчання, а саме - українською, свідчить про дискримінаційні процеси стосовно громадян, які використовують свою національну мову або будь-яку іншу і є рівними у правах з україномовними громадянами України.
Закриття дошкільних, позашкільних, середніх та професійно-технічних навчальних закладів з російською та іншими мовами навчання національних меншин України є обмеженням права громадян, які належать до національних меншин, на отримання освіти рідною мовою.
Конституція України в статті 10-й визначає, що державною мовою в Україні є українська мова. Проте, водночас, у частині 2 статті 10 Основоположний закон нашої держави проголошує, що в Україні гарантується вільний розвиток, використання і захист російської, інших мов національних меншин України. Тобто на сьогодні в Україні закріплено збалансований розвиток, використання і захист не лише державної мови, а й російської, інших мов національних меншин.
Стаття 11 Конституції України закріплює, що Держава сприяє розвиткові етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності всіх корінних народів і національних меншин України.
Частина 2 статті 53 Конституції України визначає, що держава