Ответы
Рассказ от лица неодушевлённого предмета (банка)
Пустота, або нові можливості
Привіт! Мене звати Фрося і я банка. Так, ваші очі вас не обманюють, я і справді звичайна банка. Якщо ви вважаєте дивним те, що у банки є ім’я, то я вам скажу, що у всіх нас воно є. Не треба задаватися питаннями по типу: «Як банка змогла написати цей текст?». Я от взяла, і написала.
Мені вже досить багато років, аж 6. Для вас, людей, це може й не багато, але я найстарша у своєму холодильнику. Хоча, я колись зустрічала пляшку, яка хвалилася, що їй аж 200 років! Не знаю, може збрехала… А от банок таких старезних я ще ніколи не зустрічала. Можливо вони й існують, але в мій холодильник не заглядали.
Моя місія проста, але ду-у-уже важлива. Наприклад зараз я зберігаю в собі солені огірки. І ось, нарешті, той день, коли залишився останній. Зовсім скоро настане той момент, коли для мене знов відкриються нові горизонти! Нові можливості! В мене можуть покласти полуничне варення або яблучний джем. А може мене будуть використовувати як банку для води щоб мити пензлики? Або в мене поставлять якісь гарні-прегарні квіточки! Ой, не знаю… Я дуже сильно чекаю того моменту, коли цей огірок нарешті з’їдять! Але я сподіваюся, що в мене не покладуть знову ці жахливі мариновані броколі або гриби. Щось мене від них нудить. Якось напхали цих грибів до мого тендітного тільця. Уявіть: я – красуня і грибе-е-е. Їх ніхто не їв! Мені довелось стояти з ними аж поки вони не зіпсувались і їх не викинули. Це було жахливо!
У мене є багато друзів у холодильнику. Серед них є і банки, але вони якісь дивні. Ці банки кожен раз бояться бути пустими. Я і досі не розумію чому. Так, відчувати пустоту всередині не дуже приємно, але ж це можливість побачити щось нове! Раптом в тебе покладуть те, чого ти ще ніколи не бачив?
Я вже розповідала про місце під ліжком? Ні? То слухайте, туди ставлять банки котрі пусті, або ті, які заповнені, але люди чекають до зими щоб з’їсти вміст цих банок. Заповнені банки дуже веселі та залюбки чекають до зими, а от пусті… На них навіть дивитися страшно. Вони наче з глузду з’їхали. Постійно говорять, що якщо вони пусті, то й сенсу жити немає. Це ж нісенітниця якась! Як на мене, страшніше розбитися ніж трохи постояти пустою.
О! Тихо, тихо.. Холодильних відчиняється.. То мабуть за мною. Точно! Бувайте!