Ответы
Ответ дал:
1
Невпинно відходили все далі й далі неприємні вітряні дні. Вже зранку ми їхали царством весни, адже був вже кінець квітня.
Весна гоманіла навколо нас: вода гурчала струмками по яркам і пагоркам, неспокійно ворушилися ріки і набираючи сили раптом долали їх. Де-не-де розливалися на всю здоровенну міць, на всю широчінь ген-ген заливаючи луки. Дерева і кущі стояли по коліна у воді а поодинокі рибалки плавали на своїх маленьких човниках між тими деревами, вибираючи хоча б аби де місце для ловів.
Із дитячих років найдужче я любила весну з її гомоном неспинної води, співом перших пташок, ростом кожної рослини, кожного дерева, кожного кущика, кожної билини. І щоб я не посадила будь-що, у мене піднімалося і зростало по весняному тяглося життя.
Вас заинтересует
2 года назад
8 лет назад
8 лет назад
9 лет назад