яку рису характеру уособлює кожен герой комедії "Міщанин-шляхтич". СРОЧНО ДАМ 100 БАЛОВ!!!!!!!
Ответы
Ответ:
Визначальна риса образу Журдена — марнославство (пихатість, гонористість). Мріючи бути таким, як дворяни, Журден ладен багато заплатити за те, щоб люди ставилися до нього як до благороднонародженого. Яскраво це показано у сцені з кравцем (дія II, ява 9). Комізм створюється за допомогою вживання титулів лакеєм, надмірним «підвищенням» Журдена від «шляхетного пана» до «вашої світлості».
Але Журден ще не втратив повністю здорового глузду. Він зовсім не дурний. Так, Журден побачив, що кравець украв у нього тканину (сцена з кравцем), він уміє рахувати гроші (сцена з Дорантом).
Журден — простий, прямодушний, довірливий. Найкраще сліпа довірливість пана Журдена та його простота виявилися у сцені бенкету (дія III, яви 18, 19; дія IV, ява 1). Людина, менш засліплена своєю згубною пристрастю та спостережливіша, уже давно б помітила, що маркіза до цього дня навіть не чула про нього, а його присутність за столом уважає випадковою.
Довірливий пан Журден тішить себе думкою, що граф розхвалює його перед маркізою і передає їй від нього подарунки. А гроші він позичає тому, що безмежно вірить Доранту як дворянину.
Охоплений манією дворянства, Журден деспотично забороняє шлюб своєї дочки Люсіль із її коханим, Клеонтом, на тій підставі, що той «не дворянин». Але він згоден видати свою дочку навіть за турка, аби той був дворянином.
Граф Дорант – збіднілий дворянин, який утратив можливість, але не бажання «широко» пожити на чужий кошт. Недарма він позичає гроші в довірливого пана Журдена. Граф хоче поліпшити свої справи одруженням із багатою маркізою Доріменою. Але залицяння потребує грошей. Із цією метою Дорант використовує простодушного пана Журдена. Він схилив пана Журдена до думки, що Дорімена звернула на нього увагу і не проти прийняти його залицяння.
Для цього шляхтича не існує моральних норм, і він у п’єсі виконує роль шахрая, який користується чужим гаманцем, обдурюючи його власника. Він запевняє Журдена в тому, що його мрії стати шляхтичем небезпідставні. Про нього «сьогодні йшла розмова в королівській спочивальні». По суті, Дорант сміється над Журденом.
Заради здійснення своєї заповітної мрії — стати аристократом — пан Журден надсилає маркізі коштовні подарунки, улаштовує для неї розваги та бенкет у своєму домі. Із презирством ставлячись до Журдена, зневажаючи його, підступний і лицемірний граф лестить йому, плазує перед ним і водночас оббирає Журдена: граф вручає маркізі журденівські подарунки від свого імені. Цим учинком Дорант остаточно втоптує в болото свою честь. Якщо честолюбний буржуа зображений як персонаж кумедний, то Дорант, що розпродує титули та свою честь, постає у п’єсі як тип аморальний.
І Доранту, і Журдену в п’єсі протиставляється Клеонт — представник третього стану, якого Мольєр наділяє благородними рисами: освіченістю, здоровим глуздом, почуттям людської гідності, твердістю принципів. Він не приховує свого походження і завдяки своїм внутрішнім якостям піднімається значно вище не тільки за представників свого стану, а й багатьох аристократів. Своїм розумом і чесністю такі люди, на думку Мольєра, надзвичайно корисні для суспільства. Найповніше свою благородну вдачу Клеонт виявляє у своєму почутті до Люсіль, яку він кохає щиро й самовіддано.
Його життєвий принцип — не цуратися свого походження. «Удавати із себе шляхтича,— стверджує він,— тепер ніхто не соромиться, і такий звичай дозволяє носити крадену назву. Але я, щиро кажучи, дивлюсь на такі речі трохи інакше. Я вважаю, що будь-який обман принижує порядну людину. Не личить ховати своє справжнє походження, з’являтися товариству на очі під чужим титулом, удавати із себе не того, ким ти є насправді».
В образі Клеонта автор утілює ще одну тему комедії — тему моральності та благородства. Висміюючи суспільні вади, Мольєр не зупинявся лише на критиці. Він намагався показати сучасникам те, що можна протиставити шахрайству, заздрості, жадібності, лицемірству.
Объяснение:
Я у 6 класі, але от моя вам допомога, будь ласка зробіть цю відповідь найкращою, бо дуже треба