• Предмет: История
  • Автор: cejpes56
  • Вопрос задан 5 лет назад

Практична робота на тему повсякденне життя селян на правобережній україні у 18 столітті (Не коротко) Срочно!!!!!!!!!!!

Ответы

Ответ дал: nastapelehach
0
На українських землях, відібраних у Речі Плсполитої, імперська влада утворила три губернії: Київську, Подільську та Волинську. Для уникнення конфліктів нові адміністративні й судові установи вводилися поступово.
Було залишено чинними старі польські закони, а також юридичні норми Третього Литовського статуту. Судочинство велося двома мовами-польською та російською.
У той самий час землі католицької і грко-католицької церков та опозиційної шляхти були конфісковані й частково роздані як винагорода за заслуги російським генералам і вищим чиновникам.
Також на правобережні міста поширювалася дія <<Жалуваної грамоти містам>> 1785 р. та окремо дозволялося всі прибутки від торгівлі спрямовувати на потреби міського господарства. Запроваджувалися російська митна і поштова служби. Школи передавалися у відання місцевої адміністрації та переводилися на російську мову навчання.
Приєднання Правобережної України до Російської імперії зі значною часткою єврейського населення призвкло до появи в 1791 р. указу, який окреслював межі території, за які євреям заборонялося переселятися (утворювалася так звана <<межа осілості>>). Їм дозволялося жити лише в спеціально визначених містах і містечках. Євреям заборонялося володіти землею та займатися певними професіями. Результатом цих обмежень стала надзвичайна скупченість єврейського населення на території <<межі осілості>>.
Заборона не поширювалася лише на купців першої гільдії (але тільки після десятирічного перебування в гільдіїї в <<межі осілості>>), осіб із вищою освітою, середній медичний персонал, цехових ремісників, відставних нижчих чинів, які прийшли на службу за рекрутським набором.
Доповниш ще щось.
Думаю, що допомогла)



Вас заинтересует