Question

текст:ЦілителіІдеться про різні рослини, які люди здавна використовували при різних недугах. Здається, немає такого зела, такої рослини, яких не вживали б наші предки. Не вірите? Ось послухайте. Народні цілителі запримітили: коли хворому давати тричі на день перед їжею запарені пшеничні висівки, значно покращиться робота шлунка, людина почуває себе сильнішою, бадьорішою. Просо лікує серце й печінку. Барвінок зміцнює організм, зокрема серце, загоює рани, лікує хвороби шкіри. Буркуновий чай допомагає позбутися кашлю, лихоманки, безсоння. Відваром з листя волоського горіха лікують захворювання шкіри, золотуху, ангіну. Сухі перетинки плоду горіха заварюють і вживають як засіб від стійкого кашлю. Будь-які застуди виліковують калиновими напоями. Цвіт, ягоди, стебла рослини заварюють і п’ють, як чай. Кульбаба допомагає позбутися подагри, материнка лікує шлунок, горло. Напої з хвоща польового очищають увесь організм. Здавна в народі шанують подорожник, любисток, ромашку, полин, ожину, малину, горобину, суниці, чебрець, черемху, чорниці, звіробій, пижмо, бузину, борщівник, спориш… Усього й не назвеш. А знати, що довкіл нас росте не просто трава, а лікувальне зілля, — треба. Треба знати і пам’ятати про це, щоб по-справжньому дружити з рослинами і природою (З календаря). Завдання до текстуСторінка Прочитати виразно текст, дотримуючись орфоепічних та інтонаційних норм. Назвати особливості, властиві текстам цього стилю. Скласти план. Висловити власну думку щодо значення народних цілителів. Доповнити текст інформацією про інші відомі цілющі рослини, дотримуючись стилю мовлення.
Хто знає можете будьласка допомогти!​

Answer 1

Ответ:

Із-за лісосмуги виповзала важка гриваста хмара, що була схожа на вайлуватого ведмедя. Ось вона, розчепіривши лапу, згребла легеньку хмаринуі проковтнула її, а потім потяглася до сонця. Уже й сонце, мов скибка червоного кавуна, зникло в обважнілому синюватому череві. І тоді сталося щось страшне. Хмара тріснула навпіл, пронизавши небо вогняними стрілами. Здригнувся степ. Злякано припала до землі трава. І з гримкотливим гулом рушила до хлопців темна стіна зливи.

Грицько ухватив Льоньку за рукав. Той скоріше збагнув, ніж почув його слова: «Назад». Вони тікали в село щодуху, але злива, ніби жартуючи, наступала на п’яти, зловісно сичала за спиною. І враз по тілу сіконули тугі струмені дощу