Ответы
Відповідь:
1 аргумент:
В українській мові усталене чергування звуків "у" з "в" чи "і" з "й", що допомагає уникнути скупчення багатьох голосних чи багатьох приголосних. Таку ж функцію виконує й спрощення у групах звуків стн, стл, здн, здл, ждн, ждл, скн, зкн. І тому такий мовний малюнок виходить досить плавний, у нас немає складних для вимови звукових скупчень.
1 приклад:
Якщо в російській "вошёл в воду", то в нашій солов'їній "увійшов у воду". Якщо для вірменської типові прізвища на кшталт Мкртчан, то в українській, як правило, можуть збігтися аж два приголосних: Шевченко, Франко.
2 аргумент:
Пісенном у звучанню нашої мови сприяє й активне використання плавних сонорних, і закон дзвінкості. Українці з прадавніх часів не оглушували у вимові дзвінкі звуки ні перед глухими, ні в кінці слова. Тому наша мова й звучить, як соловейкова пісня.
2 приклад:
Наші митці слова завдяки особливостям рідної мови передають найтонші нюанси почувань і переживань. До прикладу, ось як, використовуючи плавні сонорні, висловлює ніжність Т.Шевченко : "Неначе ляля в льолі білій, Святеє сонечко встає".
Пояснення: