Компаративний аналізрізних перекладів хайку Мацуо Басьо
- Виразно прочитайте варіанти україномовного перекладу хайку Мацуо Басьо.
* * *Озеро старе
Жабка плигнула
і сплеск в тиші пролунав
Переклад Ореста Масикевича
***
На старім ставку
жаба в воду плюснула –
чули ви таку?
Переклад Миколи Лукаша
***
Старий ставок
Жабка стрибне –
сплеск пролунає.
Переклад Григорія Туркова
***
Старий ставок
Пірнуло жабеня –
Вода сплеснула.
Переклад Івана Бондаренка
***
Виконати завдання :(письмово
)
1.Що в перекладах однакове?
2.Що в перекладах відмінне?
3.Який із перекладів вам до вподоби і чому?
Ответы
Відповідь:
1.Що в перекладах однакове?
- форма хайку (3 рядки)
- лаконізм викладу й образів
- всі перекладачі перенесли кіредзі з першого в другий рядок
- наявність кіго (жабка у воді вказує на літо)
- відсутність оцінних слів
- у всіх варіантах змінено час ( у оригіналі - теперішній)
- образи не описуються, а називаються:
- стара водойма
- стрибок жабки у воду
- сплеск
2.Що в перекладах відмінне?
- співвідношення складів у рядках.
* відповідає традиційній схемі 5-7-5 тільки переклад Миколи Лукаша
* у Ореста Масикевича - 5-5-7
* у Григорія Туркова - 4-4-5
* у Івана Бондаренка - 4-6-5
- переклад Миколи Лукаша порушує вимогу беземоційного, сухого називання, оскільки містить звертання-запитання, на відміну від інших варіантів.
- у Ореста Масикевича водойма перекладена як озеро, тоді як у інших варіантах - ставок
- у Ореста Масикевича та Григорія Туркова фігурує образ жабки, у Миколи Лукаша - жаби, у Івана Бондаренка - жабеняти
- по-різному представлене кіредзі: у Ореста Масикевича у вербальному вияві (сполучник І), в інших варіантах - у пунктуаційному (тире)
3.Який із перекладів вам до вподоби і чому?
Дослівний переклад: "Старий став - стрибає жаба, звук води".
Всі варіанти українського перекладу грішать порушенням сухості, що є вимогою до хайку. Жабка, жабеня, ставок з їх зменшувально-пестливими суфіксами неприпустимі в такій поетичній формі. Навіть сплеск зайвий, оскільки характер звуку мав би вгадуватися і відчуватися читачем. Слово тиша у Ореста Масикевича - взагалі кричуще порушення, оскільки тиша передбачається вже образами старого ставу й відсутності якогось руху, крім стрибка жаби. Попри невідповідність перекладів жанровим законам хайку, мені дуже сподобався варіант Миколи Лукаша. Перекладач дуже вдало поєднав у одному слові плюснула два явища: стрибнула й створила звук. І риторичне питання, хоча й не є притаманним хайку, переносить читача на берег ставка, надає віршу якоїсь грайливості й безтурботності.
Пояснення: