Ответы
Ответ:
ОЙ ЧИЄ Ж ТО ЖИТО, ЧИЇ Ж ТО ПОКОСИ; ЩО СІ В ПОЛІ ЗАБІЛІЛО; ОЙ У ПОЛІ ТА КРИНИЧЕНЬКА
Объяснение:
Текст:
ОЙ ЧИЄ Ж ТО ЖИТО, ЧИЇ Ж ТО ПОКОСИ
Ой чиє ж то жито, чиї ж то покоси,
Чия то дівчина розпустила коси?
Коси розпустила, гулять не ходила,
Молодого хлопця навік полюбила.
Проводжала мати сина у солдати,
Молоду невістку в поле жито жати.
Жала вона, жала, жала — не дожала
І до сходу сонця тополею стала...
Прийшов син до хати: — Здрастуй, рідна мати!
Де ж моя дружина, що не йде стрічати? —
Не питайся, сину, про свою дружину,
Бери топір в руки — рубай тополину.—
Як ударив вперше — вона й похилилась,
Як ударив вдруге — вона й попросилась:
— Не рубай, коханий, бо я — твоя мила,
На моєму листі спить твоя дитина.—
Ой чиє ж то жито, чиї ж то покоси?
Не спішіть, дівчата, розпускати коси.
ЩО СІ1 В ПОЛІ ЗАБІЛІЛО
Що сі в полі забілло,—
Ой чи гуси, чи лебеді?
Тепер гуси не літають,
А лебеді не пливають,—
Татарове полон женуть:
Один полон з жіночками,
Другий полон з дівочками,
Третій полон з діточками.
Стали кошом підяришом,
Та взяли сі паєвати
Дівка впала паробкові,
А тещенька зятенькові
Взяв він єї попри коні.
Ой кінь біжить дорогою,
А тещенька терниною;
Назад себе поглядає,
Кровця сліди заливає,
Чорний ворон залітає
Тоту кровцю іспиває.
Приїжджає він до двору:
— Вийди, вийди, татарочко!
Привів-єм ті невільницю,
А до смерті робітницю.
А вона ї та й завела,
Три роботи загадала:
Оченьками стадо пасти,
Рученьками кужіль прясти,
Ноженьками колисати.
Теща дитя колисала
І дитині приспівала
"Люлю, люлю, татарчатко,
По доненьці унучатко
Бодай стадо виздихало,
Бодай кужіль спопеліла,
Бодай дитя скаменіло!"
Учув тото вірний слуга.
— Чи чули ви, панєнонько,
Як вам кляла робітниця:
"Бодай стадо виздихало,
Бодай кужіль спопеліла,
Бодай дитя скаменіло!"
Ой побігла татарочка,
Бігла боса без пояса
Та вдарила по личеньку
Свою рідну матіноньку!
"Ой ти, доню, моя доню!
Не тілько-м тя годувала,—
По личеньку тя не била".
"Мамо ж моя старенькая,
По чім же сь мя іспознала,
Що сь мя доненьков назвала?
ОЙ У ПОЛІ ТА КРИНИЧЕНЬКА
Ой у полі та криниченька,
3 неї вода протікає,
Ой там чумак сірі воли пасе,
Він з криниці напуває.
Ой розпустив свої сірі воли
Та по травці-муравці,
А сам помер той чумак Макара
У неділеньку вранці.
Положили чумака Макару
На травці-муравці,
Викопали чумаку Макарі
Та глибокую долину.
Викопали чумаку Макарі
Та глибокую долину.
Висипали чумаку Макарі
Високую могилу.
Висипали чумаку Макарі
Високую могилу.
Посадили чумаку Макарі
Червоную калину.
Туди будуть рано-пораненьку
Зозулі літати,
Вони будуть чумаку Макарі
Жалібненько кувати.
Вони будуть чумаку Макарі
Жалібненько кувати,
Ой там буде чумаку Макарі
Та й легенько лежати.