Ответы
Ответ:
Ваш e-mail
Підписатися
PRESERVING AND MEMORIALIZING
THE HOLOCAUST MASS GRAVES
OF EASTERN EUROPE
Connecting Memory project website
in Ukrainian/English/German
Липовець. Історичний огляд
Завантажити дослідження у форматі PDF
Рей Брандон
Передвоєнна історія
Липовець – невелике місто у Вінницькій області, розташоване на річці Соб на відстані близько 35 км на схід від міста Вінниця. Історія Липовця сягає ще XIV ст., коли цей регіон був частиною Великого князівства Литовського[1]. Єврейська громада в місті з’явилася у 1637 р. До 1765 р. в Липовці проживали 258 євреїв. Кількість єврейського населення різко знизилася до 165 осіб у 1773 р., після останнього гайдамацького повстання, що відбулося за п’ять років до цього[2]. Липовець потрапив до складу Російської імперії в результаті Другого поділу Польщі між Пруссією та Росією, ставши частиною Київської губернії.
У Російській імперії території проживання євреїв на землях, отриманих від Польщі, обмежувалися «смугою осілості»[3]. У 1847 р. населення єврейської громади в Липовці становило 1802 особи, враховуючи мешканців Липовця і кількох навколишніх сіл. Згідно з переписом населення Російської імперії, у 1897 р. єврейське населення Липовця зросло до 4135 осіб. Отже, євреї становили 48 відсотків населення міста[4].
Єврейське життя у «смузі осілості» порушили погроми у 1881–1884 і 1903–1906 рр. Хвилі антиєврейського насилля прокотилися Україною, проте відомостей про погроми у ці роки у Липовці немає[5]. Погроми, поширення бідності і політична нестабільність сприяли масовій міграції євреїв із Російської імперії наприкінці XIX – на початку ХХ ст.[6]
Объяснение: