• Предмет: Литература
  • Автор: sashaikim777
  • Вопрос задан 1 год назад

1. Хто вирішив розгадати таємницю озера Світязь?
2. Про що розповіла гостя з минулого?
3. Як урятувалися мешканці Туганової держави?
4. Які фантастичні події введено в текст балади?
5. Знайдіть у творі християнські образи та символи.
Розкрийте їх роль у тексті.

Ответы

Ответ дал: mnastya0427
11

Ответ:

1. Пан із Плужин

2.

3.Людей вбив цвіт цар зілля а жителі урятовалися.

Раптом людей огорнуло щось біле - їх

поглинула вода. Жінки і дівчата стали

білими купавами. Царські війська

хотіли уквітчатися цим цвітом, та для

них ці рослини були смертоносними.

В народі цей цвіт називається

"цар-зілля".

4.За жанром це балада. І хоч у цій баладі є елементи фантастики (втоплена княгиня піднімається з дна озера і розповідає свою трагічну історію), але в основу покладені реальні факти боротьби польського народу за свою честь і незалежність. Сюжет поеми нескладний. Один із польських панів, Діставши у спадок маєток з озером Світязь, вирішив розгадати таємниці, пов'язані з цим озером. Кажуть, там сила нечиста гуляє, Бенкети в озері править. Хто проти ночі про це повідає.

- Страшно і слухати навіть. Часом пори там почуєш нічної Поклики й грім під водою, Стогін жіночий і брязкання зброї, Вигуки дикого бою. Збудував пан довгі човни й велів закинути рибалкам в озеро невід, звідки виплила чарівна, незвичайної краси Дівчина, польська княжна, й розповіла, що Тут, де сумні простягаються піски, Аїр росте та купава, Місто колись було сповнене блиску, Пишна Туганів держава. Місто це було прекрасне й квітуче. Але ось по Литві прокотилась тривога: із Росії наступає цар, військо його оточило місто. Князь Мендога, не маючи сили боронитися, написав листа до князя Тугана батька дівчини - з проханням допомогти: Княже, рятуй! Поможи, бо загину. Сила iде нездоланна. Батько вагається, бо незахищеними залишаються діти й жінки, а поділити своє військо не може, бо це мало допоможе князеві, що знаходиться в облозі. Тоді княжна каже: Батьку, снагою і хистом Допоможи Батьківщині. Бог захистить нас. Але сили були нерівними. У цій кривавій боротьбі загинули обидва князі разом із воїнами, а їх дружин і дочок поглинуло озеро Світязь, бо не схотіли вони неволю ганебну приймати. Так врятувався народ безборонний, Так ми уникли неслави. Бачиш квітки? То дівчата і жони Змінені в білі купави. Отже, в цій баладі А. Міцкевич показав трагедію польського народу, який героїчно боровся за свою незалежність, але у нерівній боротьбі втратив її. Балада наштовхує читачів на роздуми: а чи все зробили поляки, аби відродити незалежність країни?

5.У баладі "Світязь" з водою (озером) пов'язана тема смерті і відродження народу, його духовної сили. Синій (блакитний) колір символізує довіру, безкінечність, сум. Це небесний колір і колір води. У культурі християн він також асоціюється з вічної божественної силою. Означає також чеснота, добру славу, вірність. Білий колір — символ невинності, чистоти, до праведності, світла, сонця, життя, святості. У християн традиционый білий позначає спорідненість з Богом. Одночасно білий має протилежне значення: це знак смерті, порожнечі, мовчання. Поет використав різні значення білого кольору в баладі "Світязь".

Народ Туганового держави до приходу ворогів жив щасливо і радісно. Проте з приходом гнобителів ("чорної сили") життя людей загрожує небезпека: "Бiле нас огортає...". Білі квіти, які перетворилися дівчата і жінки Світязя, уособлюють духовну чистоту і невинність, життя у відповідність з Божими заповідями. Однак тим, хто загрожує всьому "білому" (тобто чистому, вільному, доброчесного), квіти несуть смерть. Лілія (купава) - символічне втілення краси та чистоти. Водночас вона - символ смерті, відданості, помсти покійника, квітка Пресвятої Діви. Білі купави в баладі А. Міцкевича "Світязь" втілюють духовну красу народу, який бореться за свою волю. Зелений колір - символ природи, молодості, родючості, краси, радості, життя. Білі купави в "зеленому листі" втілюють віру поета в свій народ, в продовження його життя, нове відродження, вільне існування. Зілля - символ смерті і відродження; магічного впливу на почуття, вчинки людини, її долю; оберіг від нечисті. У перекладі балади А. Міцкевича "Світязь" використовується метафора "цар-зілля", підкреслюючи думку про те, що прагнення до свободи - найбільше і найсильніше, яке живе в народі.

Вас заинтересует