Question

Наслідки Чернігівського літопису​

Answer 1

Ответ:

http://izbornyk.org.ua/chernlet/chern06.htm

Объяснение:

там детально усе написано )

Answer 2

122.]


Одна з важливих пам’яток української історичної думки та літератури XVII — XVIII ст. має умовну назву Чернігівський літопис. Насправді твір називається таким чином: «Літописець, що ся в руських и полских сторонах діяло и якого року». Тим не менш умовна назва є і зручнішою, і коротшою, і точнішою. Походження твору, його списків і редакцій тісно пов’язано з Черніговом. Одна (1-а) редакція пам’ятки була вперше видрукована ще у 1856 р. М. Білозерським.1 Друга редакція, представлена списком Персидського, була опублікована О. М. Лазаревським:2 У списку Персидського літопис охоплює події 1587 — 1725 р.р. Новий список другої редакції, що охоплює події 1497 — 1764 p.p., був виявлений нами ще у 1972 р.3 і про нього нам вже доводилося писати.4 Два останніх списки входять до складу ідентичних збірників історичного змісту і складають там п’яту за рахунком статтю. Відзначимо, що виявлений нами список (київський) є найбільш точним.
Чернігівський літопис має досить скомплікований склад, на що вказував ще М. Білозерський, визначаючи три етапи у його створенні: 1) частина, що охоплює події 1587 — кінця XVII ст., котра була створена у Києві чи на Правобережній Україні; 2) частина, що охоплює 1692 — 1703 p.p., створена в Чернігові; 3) частина, що охоплює 1729 — 1750 p.p., створена 7 там же; але іншою особою.5
Проведений нами аналіз з залученням київського списку, інших пам’яток української історіографії XVII — XVIII ст., подає іншу картину виникнення твору. Насамперед відзначимо, що обидві редакції мають спільну частину до 1704 р. Ця основна частина склала ядро пам’ятки, котра у подальшому доповнювалася різними особами. Творець 1-ї редакції доповнив основну частину звістками за 1729 — 1750 р.р. Незалежно від нього творець 2-ї редакції доповнював пам’ятку звістками за 1704 — 1725 p.p., а можливо, і 1726 — 1764 р.р. Якщо доповнення у 1-й редакції — це дрібні і малозначущі замітки виключно місцевого характеру, то у 2-й редакції вони являють собою розгорнуте і яскраве свідоцтво сучасника подібне літопису Самовидця. Київський список зберіг між іншим і ім’я творця 2-ї редакції. На маргінесах, проти опису подій 1687 р., є запис: «Сего ж году рождение мое, Ивана Янушкевича».6 Іван Янушкевич (Янович, Яновський) був представником козацької старшини, чернігівським судовим писарем. Таким чином, Лазаревський зробив свого часу вірне припущення, вважаючи, що автор додатків був канцеляристом. Янушкевич був близьким до відомого Павла Полуботка, його підпис, поруч з підписами інших представників козацької старшини, стоїть під Коломацькими статтями. Тут він підписався не тільки за себе, але й за неписьменних старшин Чернігівського полку. У подальшому доля Янушкевича була, очевидно, подібна до долі Григорія Грабянки, арештованого російським урядом. Звістку про нього знаходимо тільки під 28.I.1732 р. у щоденнику Я. Маркевича: «Холодовим, сотник воронежский, повернулся з Москви и з ним Янушкевич, писар бивший черниговский».7
Янушкевич був автором не тільки доповнень 1704 — 1764 p.p., але і розширив ядро пам’ятки звістками за 1497, 1507 (1577), 1587, 1611 (про чернецтво «царя Федора»), 1614, 1615 р., запозиченими з «кроники» П. Полуботка.8 Згадані доповнення відсутні у списках 1-ї редакції. Використання записів Полуботка і при викладі подій 1711 — 1715 р.р. та деяких інших дозволяють вважати, що Янушкевич писав літопис з 1717 р. Деякі неузгодженості у звістках про долю Семена Палія дозволяють припустити, що Янушкевич використав також свої чи чужі щоденникові записи 1708 р.
Що стосується основної частини пам’ятки, то вона була створена не двома особами, як вважав Білозерський, а одним. Справа в тому, що більша частина повідом-\106\лень літопису по 1672 р. списана з третьої частини «Кройніки» Феодосія Софоновича — «Кройніки о землі Полской» (1673 р.). Останній писав у Києві у 1672 — 1673 p.p., а його джерелом тут був переважно «Уманський» літопис, що не зберігся у чистому вигляді. Це створило враження, що нібито перша половина основної частини пам’ятки створювалася жителем Правобережної України.
Про час створення основної частини Чернігівського літопису можна судити з деяких його звісток, серед яких треба вказати насамперед 1676 р.: «Того ж року Петро Дорошенко цару московскому поклонился и поїхал до Москвы зовсім на мешканє и там был в чести царской, а поживим літа многиє, умер на Москві».9 Оскільки Дорошенко помер 19.XI.1698 р., то ясно, що основна частина літопису не могла бути створена раніше 1699 р. Інші повідомлення чітко засвідчують, що основна частина була створена не пізніше жовтня 1708 р. Враховуючи, що ядро пам’ятки закінчується описом подій 1703 р., можна досить точно визначити час його створення: 1699 — 1704 р.