Question

Скласти Конспект: Засновник української археології Вікентій Хвойка (1850–1914) в когорті найславетніших постатей цієї науки посідає почесне місце. Важко знайти період прадавньої української історії, у якому з його ім’ям не були б пов’язані археологічні відкриття або блискучі
наукові досягнення.
Найбільшим подарунком Вікентія Хвойки людству стало відкриття на теренах України унікальної стародавньої землеробської культури ІV–ІІІ тисячоліття до н. е. Цю культуру вчений найменував Трипільською — за назвою села Трипілля (нині Київська область),
поблизу якого було здійснено перший масовий розкоп давнього поселення. Дедалі більше сучасних дослідників вважають трипільську культуру однією з перших цивілізацій у світі.
Чех за національністю, Вікентій (Вікенс) Хвойка народився 1850 року в місті Семіні в тодішній Австро-Угорщині. Його рід був рицарського походження. Після однієї із середньовічних битв фамільний маєток було спалено, рід Хвойків збіднів.
Закінчивши комерційне училище, Вікентій оселився у Празі. Там він захопився вивченням стародавньої історії та старожитностей. Не знайшовши застосування себе на батьківщині, двадцятисемирічний Вікентій переїхав до Києва.
Тут він викладав німецьку мову та малювання, захопився агрономічною наукою. Та ці заняття не давали особливої втіхи. Хвойка дедалі частіше повертався до свого захоплення стародавньою історією. Докорінно життя Вікентія Хвойки змінив прикрий випадок. Неподалік Києва дотла згоріла будівля лабораторії, у якій він проводив досліди, а разом загинули його записи та креслення. Будуючи нове приміщення, дослідник знайшов у землі чимало решток скляних браслетів. Знахідки спонукали повернутися до давнього захоплення археологією.
Наполегливо вивчаючи територію історичних районів Києва, Вікентій пильно стежив за земляними роботами в місті. І ось настав день, з якого розпочалися сенсаційні археологічні відкриття дослідника-самоука. Спостерігаючи за земляними роботами на Кирилівських висотах, Вікентій Хвойка помітив у розрізі гори круглу жовтувато-білувату пляму, котрà видалася йому бивнем мамонта. Здогад підтвердив запрошений ним український історик, професор Київського університету Володимир Антонович.
Припустивши, що тут була стоянка первісних людей, Антонович порадив шукати крем’яні вироби. І їх знайшли! Так стараннями Хвойки було відкрито знану тепер у всьому світі Кирилівську палеолітичну стоянку, що існувала близько 20 тисяч років тому. Велика площа Кирилівської стоянки (дев’ять тисяч квадратних метрів)
із численними культурними знахідками здобула світове визнàння. Відомості про неї нині містить кожен шкільний підручник історії.
Під час проведених Вікентієм Хвойкою розкопок на Кирилівських висотах було виявлено фрагменти давніх жител. У наступні роки вчений відкрив ще кілька давніх стоянок в Україні. Дослідник знайшов багато залишків приміщень типу землянок. У житлах були заглибини для вогнищ, до яких вели східці. Стіни були плетені й мазані глиною. Було виявлено багато залишків кераміки, розписаної червоною та чорною фарбами.Згодом було доведено, що ці землянки — не житла, як спочатку вважав Хвойка, а гончарні печі трипільців.
Відтоді розпочато систематичні дослідження пам’ятîк цієї прадавньої землеробської культури. Відкриття було здійснено в той час, коли вважалося, що прадавні хліборобські культури могли існувати тільки в теплих краях — на берегах Нілу, Тигру та Євфрату.
Вікентій Хвойка став першовідкривачем однієї з найдавніших розвинутих землеробських культур у світі. Деякі вчені навіть називають її цивілізацією без писемності. Праці, які написав Вікентій В’ячеславович Хвойка, пам’яткè, які відкрив і описав, зібрані ним археологічні колекції стали невичерпними джерелами для вивчення давньої історії нашої батьківщини (Із кн. «100 найвідоміших українців»).

Answer 1

Объяснение:

Я написала такий конспект