Ответы
Ответ дал:
0
Ответ:
“Неокласика” – умовна назва естетичної платформи невеликого кола київських поетів, перекладачів та літературознавців 20-х – початку 30-х (М. Зеров, М. Драй-Хмара, П. Филипович, М. Рильський, О. Бургардт). То було неформальне товариство вільних митців, котрі шанували талант, поціновували літературу за іманентними художніми критеріями, не визнавали позамистецьких, власне, пробільшовицьких структурувань (“Плуг”, “Гарт”, Аспанфут та ін.). їх об’єднувала система світосприймання, позначена рисами “аристократизму духу”
Вас заинтересует
2 года назад
2 года назад
2 года назад
7 лет назад
7 лет назад