Question

1. Прочитайте оповідання та виконайте завдання.

Правда мозолів Початок розхристано-тривожних 1990-х. Ритмічно погойдуючись, біжить зеленим тунелем поїзд. Тернопіль залишився позаду, тож пасажири, зайнявши місця, поринули у свої думки. Дехто дрімає, то тут, то там спалахують вогники розмов. Переді мною дві жінки-пенсіонерки з дещо зарозумілими, зі слідами колишньої вро- ди обличчями. Крізь дрімоту до вух долітають окремі фрази. Про городи, дітей, онуків. — Я ще з квітня пенсії не отримувала. — А я що? — підхоплює сусідка. — Таки колись ліпше було. — І то все та Україна наробила, — аж сичить жінка. Я вже готовий був утрутитися в розмову, але тут підняла голову старенька бабуся в білій хустині. Поправивши маленький клуночок, який тримала в руках, заговорила: — Краще було, жіночки? А знаєте, на чому воно трималося? На ось цих колгоспних мозолях, — показала старечі долоні з покрученими пальцями, — і нагайці бригадира. І не гнівіть бога, шановні: Україна — то не начальство, а наша чорна земля, і вона не винна, що носить на собі всяку погань. Настала напружена тиша. Поїзд тим часом мчав, борючись із простором і часом. На обрії забілів Збараж (І. Коваль).

А. Яка тема й головна думка оповідання? Який стиль мовлення?

Б. Визначте зав’язку, кульмінацію та розв’язку цього оповідання.

В. Що є спільного між початком і кінцем оповідання «Правда мозолів»?​

Answer 1

Ответ:

А. Тема твору розказати людям що та країна на якій ти живеш ні в чому не винна винні люди які зруйнували усе.

Б. Зв'язок тут тільки один афтор хоче розказати людям про невинність України на якій ви народилася і казати що вона погана так не можна країну яку будували люди треба берегти а люди цього не розумиють и кажуть таке тий бабусі у білому платочці було дуже важко працювати і її дуже боляче це слухати

В. Спільного між початком та кінцем є розповвдь про поїзд, людей