Ответы
Візантійська дипломатія - Візантія спадкоємиця Римської імперії зберегла елліністичні риси державного устрою поєднавши їх з елементами східної деспотії. Вона спромоглась створити дієву і дуже «витончену» дипломатію, яка стала зразком для варварських королівств і значно вплинула на всю середньовічну дипломатію.Поштове відомство у Візантійській імперії було відоме, як відомство дрому (грец.ὀξὺς δρόμος) ним керував Дромологофет. За його допомогою велись зовнішні відносини імперії з іншими країнами. Історія його існування бере свій початок від заснування Візантійської імперії. У V ст. центральне управління імперією зосередилось в константинопольському палаці і однією з найважливіших посад в центральному державному управлінні став магістр офіцій – начальник палацу та палацової служби. Йому ж підпорядковувалась організація державної пошти країни та управління зовнішньою політикою, керуючи штатом перекладачів він відповідав за відносини з послами інших країн, організацією прийомів для яких існувала канцелярія прийомів. Магістр офіцій був начальником палацової гвардії, особистої охорони імператора і арсеналу Константинополя. Йому належав контроль над державним управлінням, нагляд за придворною і чиновницькою адміністрацією. В кожній диоцезі і принципії був начальник канцелярії правителя безпосередньо пов'язаний з магістром офіцій і регулярно надсилаючий йому донесення. В IX ст. формується нова ієрархія титулів, апарат центрального державного управління розширюється. У першій половині VII ст. створено посаду логофета дрома. Спочатку його функції були обмежені і охоплювали інформування імператора про події в країні. Поступово його влада поширюється і на управління державною поштою та обслуговуванням послів і чиновників, що подорожували за службовими потребами, цим займались підпорядковані відомству дрома села, які також слідкували за станом державних доріг. Пізніше до його обов’язків додалося управління системою сигнальних вогнів, які повідомляли до Константинополя про арабські вторгнення. Логофету дрома підпорядковувалось і управління зовнішніми відносинами Візантії. В його обов'язки входив викуп полонених, прийоми іноземних послів та розгляд судових справ іноземних купців. Як і магістр офіцій логофет дрома слідкував за справами в усій країні: спеціальні чиновники – епіскептиди послані в різні частини країни регулярно відправляли йому донесення. Доставкою пошти займались кур’єри, їх кількість була величезна. Лише в середині IV ст. за підрахунками дослідників в палаці було 10 тис. кур’єрів. Спеціально для кур’єрської служби розводили коней, найчастіше використовувались швидких арабських скакунів. Якщо порівняти обов’язки магістра офіцій та логофета дрома, то можна прослідкувати, що обидві посади мають декілька спільних обов’язків це управління поштою, відносинами з послами а отже з країнами та «спостереження» за апаратом державного управління в різних частинах країни.