Високо в небі пл(и/е)вло сонце. Воно було схоже на (с/3)гасаюче в осиротілім полі осіннє бага(т/тт)я. На схід мчали легенькі поп(и/е)лясті хмарки інколи закриваючи велику вогняну кулю. Ніжно/голубе мар(е/и)во тремтить переливає(ць/ть)ся хвилями i здає(ць/ть)ся що десь далеко/далеко грає велика Рiка. Бiлiє ро(c/3) квiтла гречка де/не/де пiдсине(н/н) волошками. Ген під спадистою горою видніє(ть/ць)ся широка дорога між високих тополь. Не/порушно стоять дерева загорнен..i в сутінь р..ясно вкриті краплистою росою. * Внизу ро(с/3)кинулося не/величке поселе(н/нн)я. З одного краю селища бл(и е)щить рiчка з другого біліють низенькі хатини старовин..і козац(ь)кі. Над полями залитими квітневою пові(нн/н)ю прокидався день. В(не)сна гомоніла навколо них вода гурчала струмками по ярках наб(и/е)раючи сили. Все навколо оживає д(и/е)рева квiти комахи. Молоденька травичка підживившись земними соками набирае(ць/ть)ся сили посміхає(ць/ть)ся до сон(e/и)чка. * Духм..яно пахне акацієвим квітом. Не/видно ні хатин ні парканів усе повите їхніми нічними фантазіями химер..ям тіней. Тиша сон і цвіт. Щось є чаклун(ь)с(ь)ке в таємничості нічного цвітінн/н)я мiсячному мар(н/е)вi й тиші цих світлих акацієвих ночей.
Ответы
Високо в небі пливло сонце. Воно було схоже на згасаюче в осиротілім полі осіннє багаття. На схід мчали легенькі попелясті хмарки, інколи закриваючи велику вогняну кулю. Ніжно-голубе марево тремтить, переливається хвилями i здається, що десь далеко-далеко грає велика Рiка. Бiлiє розквiтла гречка, де-не-де пiдсинена волошками. Ген під спадистою горою видніється широка дорога між високих тополь. Непорушно стоять дерева, загорненi в сутінь, рясно вкриті краплистою росою. * Внизу розкинулося невеличке поселення. З одного краю селища блищить рiчка, з другого біліють низенькі хатини, старовинні, козацькі. Над полями, залитими квітневою повінню, прокидався день. Весна гомоніла навколо них, вода гурчала струмками по ярках, набираючи сили. Все навколо оживає: дерева, квiти, комахи. Молоденька травичка, підживившись земними соками, набираеться сили, посміхається до сонечка. * Духмяно пахне акацієвим квітом. Не видно ні хатин, ні парканів; усе повите їхніми нічними фантазіями, химер"ям тіней. Тиша сон і цвіт. Щось є чаклунське в таємничості нічного цвітіння, мiсячному маревi й тиші цих світлих акацієвих ночей.
Ответ:
Високо в небі пливло сонце. Воно було схоже на згасаюче в осиротілім полі осіннє багаття. На схід мчали легенькі попелясті хмарки, інколи закриваючи велику вогняну кулю. Ніжно-голубе марево тремтить, переливається хвилями i здається, що десь далеко-далеко грає велика Рiка. Бiлiє розквiтла гречка, де-не-де пiдсинена волошками. Ген під спадистою горою видніється широка дорога між високих тополь. Непорушно стоять дерева, загорненi в сутінь, рясно вкриті краплистою росою. * Внизу розкинулося невеличке поселення. З одного краю селища блищить рiчка, з другого біліють низенькі хатини, старовинні, козацькі. Над полями, залитими квітневою повінню, прокидався день. Весна гомоніла навколо них, вода гурчала струмками по ярках, набираючи сили. Все навколо оживає: дерева, квiти, комахи. Молоденька травичка, підживившись земними соками, набирається сили, посміхається до сонечка. * Духмяно пахне акацієвим квітом. Не видно ні хатин, ні парканів; усе повите їхніми нічними фантазіями, химер'ям тіней. Тиша сон і цвіт. Щось є чаклунське в таємничості нічного цвітіння, мiсячному маревi й тиші цих світлих акацієвих ночей.