Ответы
Біблія – найвеличніша книга людства, яка містить заповіти Бога людям для усвідомлення їхньої гріховності та спасіння душі. До біблійних образів, мотивів і сюжетів в усі часи зверталися письменники різних країн. У XІІІ-XVІІІ століттях не було митця, який би у своїх творах не звертався до Біблії. Не втратила ця Книга книг свого значення і в пізніший період. Біблійні образи й мотиви живили творчість і надихали на нові твори Г. Сковороду і Т. Шевченка, Данте і Шекспіра, П. Куліша і О. Пушкіна, Лесю Українку і Ч. Айтматова.
Григорій Сковорода називав Біблію своєю “возлюбленою невісток” і зазначав, що саме в духовному шлюбі з Книгою книг народилися найкращі його твори. До Біблії звертався і Тарас Шевченко. З неї він брав вислови (як епіграфи до творів “Сон”, “Єретик”, “Великий льох”), мотиви, які по-своєму переробляв.
Такої переробки зазнали десять псалмів Давидових. У сорок третьому псалмі читаємо:
Смирилася душа наша, Жить тяжко в оковах! Встань же, Боже, поможи нам
Встать на ката знову.
У сто тридцять другому псалмі митець лине думкою в далеке майбутнє, в якому всі люди будуть рівними, житимуть, як брати