Ответы
Ответ:
Українські барди — виконавці пісень (у тому числі власних) в жанрах «бардівської пісні», «співаної поезії» тощо. Виконання пісень ведеться переважно під акомпанемент шестиструнної гітари класичної форми або ж стилізованої під кобзу; зустрічаються і барди, що акомпанують собі на інших музичних інструментах: фортепіано (Сергій Шишкін), ліра й кобза (Едуард Драч) тощо.
Українські барди здебільшого не ототожнюють себе з російським бардівським рухом, проте існує прошарок бардів, котрі вважаються водночас українськими та російськими.
Багато українських бардів виступають проти використання назви «барди» та воліють називатися «співцями», «кобзарями» чи просто «виконавцями». Основні мотивації цього такі: слово «бард» не є питомо українським; термін «бард» здебільшого асоціюється саме з російськими (російськомовними) виконавцями. Дехто з українських бардів навіть вдавася до інших крайнощів, самоназиваючись іншим словом іноземного походження — «кантором» (Кость Павляк), проводячи асоціації з традиціями латиноамериканських виконавців періоду визвольної антиамериканської боротьби (наприклад, Віктор Хара у фільмі Діна Ріда «Ель Кантор»).
Хоча окремі митці творили самодіяльну українську пісню ще наприкінці 1960-х — на початку 1970-х років (Олександр Ігнатуша), проте рух українських бардів як явище сформувався наприкінці 80-х років 20 століття. Організаційне оформлення жанру відбулося під час перших фестивалів авторської пісні «Оберіг» та «Червона рута». Багато хто з українських бардів «першої хвилі» були двомовними та фактично двожанровими, якщо вважати російську бардівську пісню іншим жанром