твір-мініатюра на тему Мандрівка в майбутнє (використовуючи неологізми) ооооочечнь сроооочнчоооооо
Ответы
Ответ:
У дитинстві я мріяла помандрувати у майбутнє. Але, звісно, у мене не вийшло це зробити, тому що це неможливо. Але моя мама говорила мені що разу:
- Усе можливо. Тільки треба дуже захотіти.
І ось, одним ранком, я прокидаюся десь не у себе вдома.
- Де це я?! - промовила з надзвичайним подивом, роздивляючись усе навколо. Це місце виглядало дуже дивно: тут були височезні дивні споруди і вежі різних форм, зроблені з скла. Навколо літали якісь дивні вагончики, а в них сиділи люди. Коли вони підлітали до якоїсь з вежі, людину що сидить в середині сканували, вітали по імені, і відкривався вхід, у який вони влітали.
Тут до мене підбігає якесь дивне створіння: фіолетовий кружечок, з хвостиком. Воно також літало, але гавкало як справжня собака. Воно заговорило до мене:
- Сонечко, прокидайся!
Я здивувалася:
- Що?
у цей момент я прокинулася. А говорило до мене не створіннячко , а моя матуся.
Ось так я, все ж, побувала у майбутньому.