СТИСЛИЙ ПЕРЕКАЗ ТЕКСТУ Мамині паляниці
Перед тим, як замішувати тісто, мати неодмінно чепурили світлицю
підмітали долівку й черінь, підмазували піч.
Впоравшись, мати витягували з печі макітру з теплою водою,
ретельно вимивали руки і, висушивши свіжим рушником, казали
приповідку: «Бог на поміч». Брали борошно, внесене із комори, і
починали пересівати. У неньчиних руках сито ходором ходить,
поплескуючись у долонях, і біла пороша настелює пухку ковдру.
Зістукавши ночви, висипають борошно в пічну діжу, затим додають
кислого молока і дерев'яною лопаткою розмішують його.
у
Розмісивши борошно з молоком, мати розмочують у теплій воді
кавалочок тіста, що лишився од минулої випічки, бо без нього замішок
не вчиниться, не зійде він пухким тілом.
Коли ж кваснець заправлено, висаджуємо діжу на окраїну печі,
укутуємо куфайкою і покриваємо зверху чистим рушником, щоб «хліб
не захолов і вчасно зійшов».ледь-ледь збиралося на досвіт, і мати, вмившись, зодягали чисту сорочку,
підв'язувалися вишитим фартухом. Я крізь сон чув її лагідну приповідку: «Ну ось
і зійшов святець, аж віко підпер!».
Незабаром кімната освітлювалася живими зайчиками, спалахували сухі
дрівцята, потріскуючи голосними пострілами. Піч гоготіла, коли полум'я лизало
своїм язиком челюсті.
Доки варилося снідання, мати місила тісто. То було цікаве ВИДОВИСЬКО.
Материні руки раз по раз занурювалися в діжу, од чого ослінчик аж двигтів. Тісто
вимішувалося, крутішало.
Коли воно нарешті ставало в'язким, як гума, і вже важко було працювати
руками, мати призупиняла роботу, будила свою родину й годувала сніданком.
Поснідавши, батько йшов на роботу, а я біг на кінець городу, щоб наламати
Широких капустяних листків.
За цей час в оселі вже стояв паркий дух. На засланому простирадлом ліжкові,
а поверх ще й рушником, пузатилося кілька кругленьких паляничок.
Мами була вся в роботі - викачувала хліб.
Легкими рухами рук вона витягувала опецьок міста, вмокала у воду руки,
щоб воно не прилипало, й, перекидаючи з однієї долоні в другу, формувала
круглу, наче сонце, хлібину. Злегка поплескавши верхівку, ненька клала
паляницю на рушник. Робила вона це так вправно, що я навіть не встигав
уволю надивитися.Доки мати викачувала останню, найменшу паляничку, що призначалася мені, я
біг за лопатою і, внісши, приставляв її до припечі.
На лопату клали капустяний листок, змащений олією або притрушений
борошном, й усаджували хлібину. Біле тісто паляниці наскрізь обдувало
гарячим духом печі. Нагнічені челюсті печі покліпували, наче в безмісячну ніч
зорі. Іскорками розжареної сажі здригався жар.
Зробивши виделкою кілька проштрихів, мати шугала лопату з хлібиною в
гарячу утробу печі; потім другу, третю, аж доки не сховалася за челюстями й моя
паляничка.
...Згодом ненька заглядають у піч, витягують буханець, важать у руці - якщо
важкуватий, значить ще не надійшла пора виймати. Лише за другим чи третім
заходом, коли від легкого постуку низ паляниці одгукнеться подзвоном, почнуть
виймати зарум'янілі хлібини й розсаджувати їх вервечкою на розісланий
рушник. Кожен буханець неодмінно видмухають, ошкребуть нижню скоринку від
залишків капустяного листя, і вони стають чистенькі, зарум'янілі, а зі споду наче
людська п'ятірня відбилася...
як мiльки хлiб трохи остигне, мати змащують його здором. Верх
хлібини робиться блискучим, запашнішим. Затим прикривають
святковим рушником, «щоб достигали».
Хліб на столі - мо найбiльше багатство, і до нього треба зі
святістю ставитися. ДАМ 100 БАЛОВ​

Ответы

Ответ дал: tbozikan166
3

Ответ:

План переказу

1. Мати прокидається та розпалює піч.

2. Вимішування тіста та приготування сніданку

3. Будила родину та годувала її

4. Похід на город (капустяні листочки)

5. Формування паляниці

6. Випікання хліба

Вас заинтересует