Ответы
Трипільські селища розташовувалися на високих рівних місцях поблизу рік, мали чітке планування. Житла були наземні, мазались глиною. Всередині були піч, лежанка і вівтар-жертовник. Основним заняттям трипільців було землеробство (вирощували пшеницю, ячмінь, просо, бобові). Трипільські племена розводили худобу, свиней, овець, кіз, коней. Ремеслами трипільців були кушнірство, прядіння і ткацтво. Високого художнього та технічного рівня у трипільців досягло керамічне виробництво. Лад трипільського суспільства був близький до військової демократії (виникли військові загони). Трипільське суспільство було конфедерацією племінних союзів, і в основі суспільного устрою лежали матріархальні, а згодом патріархальні відносини.Таким чином, трипільська культура – багатогранна і самобутня. Її характерними ознаками в економічній сфері були зернове землеробство, тваринництво; у сфері суспільних відносин – перехід від матріархату до патріархату, зародження міжплемінних об’єднань та елементів приватної власності; у сфері побуту – побудова великих глиняних будівель, утворення протоміст з населенням майже 15–20 тис. жителів; у духовній сфері – домінування символів родючості, матеріалізації їх у символи добробуту (жіночі статуетки, зображення сонця, місяця, води та ін.)
Трипільці жили на землях між Карпатами і Дніпром на територіях сучасної Румунії, Молдови та України, загальною площею понад 350 тис. км². А населення їх за різними оцінками могла становити від 400 тисяч до двох мільйонів чоловік.
У трипільців були навіть 2-поверхові будинки. У такому будинку могло жити кілька поколінь трипільців. Будинки, як ззовні, так і зсередини, усіляко прикрашались. Трипільці віддавали перевагу вирощуванню ячменю, проса та пшениці. Уже тоді вони застосовували принцип сівозміни, що забезпечував високу врожайність.
Віддавали первагу рослинній їжі – каша, хлібці та коржі, відвари з трав. Також пили молоко, уміли виготовляти сметану, масло і сир. М’ясо їли рідко, лише на свята. Деякі дані свідчать, що трипільці вміли виготовляти пиво.