Ответы
Ответ дал:
1
У променях сонця дотлівали хмари. Ще будуть теплі дні, ще цвістимуть квіти, сонце припікатиме по-літньому. Та вже дзвенить у височині печальна струна, нагадує, що все летить на невидимих крилах і все має кінець. Ліс ще шумітиме, але, либонь, на півтону глухіше.
Максим дивився у пригасле, темно-синє небо, на маленькі, перші, рідкі, неначе розвішані недбалою рукою зорі. Вони були схожі на яблучка на вітті здичавілих яблунь. Одна зоря зірвалась й шугонула за темний ліс...
Вас заинтересует
2 года назад
2 года назад
2 года назад
2 года назад
7 лет назад
7 лет назад
9 лет назад