Ответы
Ответ дал:
0
Ответ:
Коли в повітрі вже весна бриніла
І люд чекав на березневі повені,
Вкраїну-неньку люта хмара ненависті вкрила –
Сусід злостивий, пес блудливий,
Над нашою землею чорні розіп’яв вітрила…
Ще ледь жеврів постпандемічний світ
І так хотілось знову дихати на повні груди –
Та лютий ворог спокій наш згасив
І землю українську кров’ю окропив,
Підкравшись підло на світанку для наруги.
Душа тремтіла вогником тендітним
У матері, і бабці, і дитини,
Що чули в небі гвинтокрилів рев звіриний
Й гарматні постріли рашистів знавіснілих,
Відомих до чужих земель зазіхом ненаситним.
Вас заинтересует
2 года назад
2 года назад
7 лет назад
7 лет назад
9 лет назад
9 лет назад