1. Чому партійне та державне керівництво СРСР не наважилось на подальше поглиблення процесів десталінізації?
2. У чому полягала суперечливість Указу Президії Верховної Ради СРСР “Указу Президії Верховної Ради СРСР «Про звільнення з-під адміністративного нагляду кримських татар, балкарців, турків — громадян СРСР, курдів, хемшилів і членів їхніх сімей, виселених в період Великої Вітчизняної війни» (28 квітня 1956 р.)? Відповідь обгрунтуйте.
Ответы
Відповідь:
1 Запитання
Зрештою, обмеженість і
незавершеність політики десталінізації сприяла відновленню позицій
сталіністів та частковій реанімації образу Й. Сталіна в масовій свідомості.
Тим самим, у роки хрущовської «відлиги», а особливо після ХХ з’їзду КПРС,
у моноліті «моральної й політичної єдності радянського суспільства»
виявилися перші тріщини, що стали в подальшому руйнівними. Почався
повільний розклад тоталітарної системи, залишки якої до цього часу
заважають суспільним реформа
2 Запитання
Враховуючи, що існуючі обмеження у правовому становищі кримських татар, балкарців, турків.., курдів, хемшилів і членів їх сімей, які виселені в 1943-1944 рр. із Північного Кавказу, із Грузинської РСР і Криму та перебували на спецпоселенні, надалі продовжувати немає необхідності, Президія Верховної Ради СРСР постановляє:
1. Зняти з обліку спецпоселень і звільнити з-під адміністративного нагляду органів Міністерства внутрішніх справ СРСР кримських татар, балкарців, турків, курдів, хемшилів і членів їх сімей, які були виселені на спецпоселення...
2. Установити, що зняття обмежень, пов’язаних зі спецпоселенням, з осіб, які перераховані у статті першій цього указу, не тягне за собою повернення їм майна, яке було конфісковане при виселенні, і що вони не мають права повертатися у місця, звідкіля були виселені.