Ответы
Ответ:Аж до XVII ст. двері в будинках були вузькі. Вони відчинялися назовні й крізь них могла пройти тільки одна людина. Вікна й надалі залишалися невеликими й мали багато дерев’яних поперечок. У віконні шибки зазвичай вставляли тканину, проолієний папір, гіпсові пластини тощо, а з другої половини XVI ст. — скло. Джерелом освітлення залишалися факели, металеві чи глиняні плошки, свічки, вогонь від каміна.Ні водогону, ні каналізації в будинках не було. Господарі обтирали обличчя й руки вологим рушником. У лазні, які поширилися в Європі ще з XIII ст., ходили дедалі рідше. Це пояснювалося як небезпекою інфекційних захворювань, так і критикою церкви, яка вважала, що масові відвідини лазні суперечать християнській моралі. Удома милися в діжках, цеберках і тазах переважно на кухні. За таких умов білизною користувалися дуже рідко. Навіть у будинках багатих жителів було багато клопів, бліх і вошей.Утім, у XVI ст. в окремих будинках з’являються ванні кімнати. Туалетів тривалий час не було навіть у королівських палацах. І тільки наприкінці XVI ст. в Англії винайшли туалет із зливною системою. Але ще майже півтора століття його широке запровадження у Франції сприймалося вороже.Отже, зручні й гігієнічні умови проживання впроваджувались у Європі дуже повільно.
Объяснение: