СРОЧНО 1.Спишіть. Вставте пропущені букви та розділові знаки. Вивіш стіні портрет дідуся чи не/просто дан..на традиції а й памят.. про тих хто творив історію з кого треба брати приклад який би успадкували наші діти. Там де зн..кают.. пошанівні форми п.....ростаючи в лайливе старо/модництво у штучно пр..клеєні ярл..ки міщанства обов..язково зросте чорто/полохом панібра(тськ, ц)е ставлен..я до бат..ків до старших до св...ятих iст..н. Старше поколін..я до цих сві(д,т)чен.. було вели..ми б..р..жливим. Рідко знайд..ш у с..лі літ..ню жінку котра не/пр..б..рігала в скрині пр..дмети трад..ційного одягу своєї мами чи бабусі. У цих домашніх архівах не/одмiн..о знайдете родо/відні метрики яким як кажут.. нема ціни. Але чи ми молодші уміємо пр..........гти хоч би зв..чайнісін..кi листи від батька/матері? Не/повага до листів певною мірою характ..р..зує загал..ну кул..туру людини. Адже прийде час коли пам..ят.. про наших батьків залиши(тьс, ц)я л..ше в р...чових спогадах листах фото/графіях ін..ших пам..ятках. Уявімо собі як/би не/дiйшло до нашого часу листуван..я (Л,л)есі (У,у)країнки (Ш,ш)евченка (Ф,ф)ранка. На/скіл..ки б збідніла наша уява наші знан..я про цих та інших людей!
Ответы
Вивішений на стіні портрет дідуся чи бабусі – це не просто данина традиції, а й пам’ять про тих, хто творив історію, з кого треба брати приклад, який би успадкували наші діти. Там, де зникають пошанівні форми, переростаючи в лайливе старомодництво, у штучно приклеєні ярлики міщанства, обов’язково зросте чортополохом панібратське ставлення до батьків, до старших, до святих істин.Старше покоління до цих свідчень було вельми ощадливим і бережливим. Рідко знайдеш у селі літню жінку, котра б не приберігала в скрині предмети традиційного одягу своєї мами чи бабусі. У цих домашніх архівах неодмінно знайдете родовідні метрики, яким, як кажуть, нема ціни.Але чи ми, молодші, уміємо приберегти хоч би звичайнісінькі листи від батька-матері? Неповага до листів певною мірою характеризує загальну культуру людини. Не вічні ж наші батьки; прийде час, коли пам’ять про них залишиться лише у речових спогадах – листах, фотографіях, інших пам’ятках. Уявімо собі, якби не дійшло до нашого часу листування Лесі Українки, Шевченка, Франка. Наскільки збідніла б наша уява, наші знання про цих та інших людей!