Ідейно-художній аналіз вірша «Маленькі сонця» Василя Симоненка.
Минула ніч, і сонце білогриве
Несе на тросі огненному день,
І блискітки, швидкі та метушливі,
Стрибають на асфальті де-не-де.
Мовчать каштани, стомлені і мляві,
Та ось під них, у царство тишини,
Ввірвалися чорняві і біляві,
Блакитноокі дочки і сини.
І вже каштанам ніколи дрімати,
І сонце не надивиться згори
На їх носи, рум’яні і кирпаті,
На витівки, на ігри дітвори.
І небо теплотою глибиніє,
І радість наливається в серця
Сміються, бігають, пустують, мріють
Малесенькі замурзані сонця.
1. Настрій поезії
2. Тема
3. Основна думка
4. Вид лірики
5. Жанр твору
СРОЧНО, ПОЖАЛУЙСТА
Ответы
Ответ дал:
0
Ответ:
ответ на фото раталсгсьрорралп
Приложения:
urltik456:
спасибо, а где тема?
Вас заинтересует
1 год назад
1 год назад
1 год назад
1 год назад
3 года назад
8 лет назад
8 лет назад