Ответы
Ответ:
Імовірно, княгиня не здійснила усіх своїх намірів. Тож аби натиснути на Візантію, Ольга намагалася встановити дипломатичні зв’язки із Західною Європою. У 949 р. вона відрядила своїх послів до імператора Священної Римської імперії Оттона І і просила надати єпископа, який би охрестив Русь. Через деякий час до Києва прибула християнська місія на чолі з ченцем Адальбертом. Проте священникам не вдалося навернути у християнство русичів: представники Оттона І діяли надто агресивно. Князь Святослав залишався вірним батьківській вірі — язичництву. Тож Ольга не наважилася оголосити християнство державною релігієюЯк і більшість оточення княгині, Ольга була язичницею. Язичництво — первісна релігія давніх слов’ян, які обожнювали сили природи та вірили в багатьох богів. Віра і звичаї вимагали, щоб Ольга помстилася деревлянам за загибель чоловіка. Княгиня розправилася з послами — представниками деревлянської знаті. За літописом, згодом вона зібрала рать, повела її в похід на деревлянську столицю Іскоростень — і винищила деревлянське військо. Цілий рік тривала безуспішна для Ольги облога Іскоростеня. Тоді княгиня вдалася до нових хитрощів. Вона попросила символічну данину - «від кожного двору по три голуби й по три горобці». Наказала воїнам прив’язати до птахів палаюче шмаття. Голуби та горобці повернулися до своїх домівок і підпалили місто. Дослідники вважають цю оповідь літописця легендою.
Объяснение:
надіюсь допоміг (≧▽≦)